Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/12849/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/12849/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 22 грудня 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 без урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з щомісячною виплатою 4114,48 грн; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з січня 2016 року по день фактичного розрахунку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Судом зазначено, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Суд зауважив, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення. Судом досліджено, що у спірних правовідносинах індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Суд вказав, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, а отже позивач має право на компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення. Не погодившись з рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення у грудні 2021 року, тобто через 3 роки та 3 місяці після звільнення з публічної служби, тобто з пропуском місячного строку з дня звільнення та проведення з позивачем розрахунку. Скаржник зазначає, що з 01.01.2015 законодавством визначена умова здійснення спірних виплат - наявність у відповідних бюджетах необхідних фінансових ресурсів. Звертає увагу, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України надано роз`яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, згідно яких, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. В свою чергу, роз`ясненнями директора Департаменту фінансів від 26.03.2018 №248/1485 підтверджено, що можливість виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міноборони не було. Скаржник вказує, що Порядок №1078 не передбачає механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди. Вважає, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, а відповідно для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживних цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Вважає, що питання базового місяця належить до його компетенції при нарахуванні та виплаті належних сум. Зазначає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 проводилось у повній відповідності до приписів порядку №1078. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у Витязі з Наказу командира НОМЕР_1 (по стройовій частині) м. Харків від 24.09.2018 за №198 зазначено: … Солдата ОСОБА_1 , номера обслуги радіолокаційного відділення військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 серпня 2018 року №24-РС з військової служби у запас за підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої (у зв`язку із закінченням строку контракту) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ВВАЖАТИ ТАКИМ, що 24 вересня 2018 року справи та посаду здав, з 24 вересня 2018 року ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до Бердянського ОМВК Запорізької області. Щорічну основну відпустку за 2018 рік використав у кількості 30 діб. Відповідно до абзацу четвертого пункту 14 статті 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" провести відрахування коштів із грошового забезпечення за 10 діб відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після розірвання контракту. Виплатити премію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 №704 в повному обсязі (не менше 10% від посадового окладу) за період з 01 по 24 вересня 2018 року. Виплатити надбавку за особливості проходження служби згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 №704 та наказу МО України від 07.06.2018 №260 - 10% посадового окладу за період з 01 по 24 вересня 2018 року. Вислуга років в Збройних Силах на 24 вересня 2018 року складає 3 повних календарних роки…». 28 вересня 2021 року, представником позивача надіслано відповідачу заяву з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. У відповіді військової частини НОМЕР_1 (Додаток № 2) від 29.10.2021 №225/56/1110/фс зазначено наступне: « Індексація грошового забезпечення з грудня 2015 по 28.02.2018 не виплачувалася у зв`язку з відсутністю фінансування. Окрім того, механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди відсутній». Відповідачем також зазначено, що військова частина НОМЕР_1 виконувала вимоги телеграми Департаменту фінансів Міністерства Оборони України №248/1485 від 26.03.2018. Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). У частині п`ятій статті 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно зі статтею 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення». Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року 103 відсотка). Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За правилами пункту 4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. За змістом пункту 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008. Відтак, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Верховний Суд також зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності обрання базового місяця, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових є таким що відповідає нормі матеріального права. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Отже, збільшення грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 за рахунок збільшення щомісячних премій та за рахунок інших доплат та надбавок, окрім збільшення посадового окладу, не впливає на розмір індексації грошового забезпечення, а виплата індексації повинна була здійснюватися за розрахунками попереднього базового місяця - січня 2008 року. Нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу позивача. З огляду на викладене, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 по 28.02.2018. Апеляційний суд зауважує, що у відповідача був обов`язок здійснити нарахування грошової індексації, і цей обов`язок включає застосування відповідного базового місяця. Тобто, визначення та застосування базового місяця при здійсненні індексації грошового забезпечення є невіддільною частиною процесу при нарахуванні індексації. В свою чергу, відповідачем не подано до матеріалів справи доказів, які б підтвердили, що відповідач за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січня 2008 року. На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, апеляційний суд зазначає, що повноваження військової частини стосовно визначення місяця підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, не є дискреційними. Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Колегія суддів зазначає, що обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19. Отже, доводи скаржника, що законодавством визначена умова здійснення спірних виплат - наявність у відповідних бюджетах необхідних фінансових ресурсів, колегія суддів відхиляє. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 без застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, зобов`язання відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли. Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 без урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, колегія суддів зазначає наступне. Так, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" Так, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Отже, враховуючи норми п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у зв`язку з підвищенням посадового окладу позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення йому не нараховується. Разом з тим, згідно із абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Відповідно до офіційних даних, що містяться на веб-сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Отже, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року. Враховуючи положення п. 1-1 Порядку №1078, колегія суддів приходить до висновку, що індексацію грошового забезпечення слід проводити з 01 грудня 2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.09.2018, а отже й відсутні підстави для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 без урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду. Враховуючи те, що спеціальним законодавством, не встановлено відповідальність відповідача за невиплату або виплату не у повному обсязі всіх належних сум під час звільнення з військової служби, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України. Аналіз положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат. Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 по справі № 1-13/2013 зазначено, що у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2019 по справі №820/5285/17. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, за результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 без урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з щомісячною виплатою 4114,48 грн., з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21 - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 без урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з щомісячною виплатою 4114,48 грн., та прийняти нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 280/12849/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко