Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6788/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6788/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя Мінаєва К.В.) у справі №280/6788/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2002 року по жовтень 2018 року, із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з жовтня 2002 року по жовтень 2018 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У зазначений період проходження служби нарахування грошового забезпечення проводилось не у повному обсязі, а саме не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у розмірі, передбаченому Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Звернувшись до відповідача із відповідною заявою, позивач отримав відмову з огляду на відсутність у Міністерства оборони України фінансових ресурсів на виплату індексації грошового забезпечення. Вказані дії відповідача позивач вважає неправомірними та такими, що порушують його права та інтереси. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації його грошового забезпечення. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Суд, виходячи з правового регулювання спірних відносин, зазначив, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, суд врахував, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації у період з 01.03.2018 став березень 2018 року. За таких обставин, суд погодився з доводами позивача щодо січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації за спірний період відповідно до Порядку № 1078. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник зазначає, що позивач вже звертався до суду та просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період січень 2014 року по жовтень 2018 року. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №280/1045/21 виконано у 2020 році, на картковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в розмірі 4182,26 грн. Відповідач вважає, що ним не порушено порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №280/1045/21, а позивач в свою чергу мав право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України щодо визнання рішень, дій або бездіяльності відповідача в цій частині протиправними, а не пред`являти до суду новий адміністративний позов. Скаржник звернув увагу також на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було. Крім того, Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, тому виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Відповідач також наполягає на тому, що до 1 грудня 2015 року діяла попередня редакція Порядку №1078, відповідно до якої базовим місяцем вважався місяць підвищення доходу громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 створено передумови щодо збільшення доходів громадян для досягнення подальшого проведення індексації. Вимоги позивача про врахування базового місяця для перерахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року є порушенням принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі. Поряд із зазначеним Військова частина НОМЕР_1 в апеляційній скарзі також наголошує на тому, що враховуючи положення ч. 5 ст. 122 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до суду із позовом у цій справі. Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.10.2005 по 19.10.2018. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.10.2018 №280 з 19.10.2018 майора ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно пункту 2 підпункту «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого період або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №280/1045/19, яке набрало законної сили 21.11.2019, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року. Позивач 26.07.2023 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2002 по 19.10.2018, передбачену Законом України «Про індексацію грошових доходів» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення. Листом від 03.08.2023 № 3767 тво командира військової частини НОМЕР_1 повідомлено, що у період з січня 2016 року по березень 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року лютому 2018 року у Міноборони не було. Також, звернуто увагу, що Порядок № 1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2002 по 19.10.2018 із врахуванням базового місяця січень 2008 року, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Стосовно доводів Військової частини НОМЕР_1 про недотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що позивач у цій справі оскаржує ненарахування та не виплату за період з 08.11.2002 по 19.10.2018 індексації грошового забезпечення з визначенням базового місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. До суду з позовом позивач звернувся 24.08.2023 через підсистему «Електронний суд». Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Суд апеляційної інстанції з приводу визначення строку звернення до суду у цій справі вважає за необхідне зазначити, що в спірному випадку слід застосовувати ст. 233 КЗпП України в редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ, а не положення ч. 5 ст. 122 КАС України, з огляду на те, що спір у даній справі виник з приводу порушення законодавства про оплату праці та стосується виплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі з 08.11.2002 по 19.10.2018. Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин строк звернення до суду за вирішенням спору з приводу порушення законодавства про оплату праці визначався ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 на всій території України було введено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який діяв до 30 червня 2023 року і протягом дії якого продовжувались строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України. Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу виплати позивачу індексації грошового забезпечення у належному розмірі з 08.11.2002 по 19.10.2018, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк звернення до суду з таким позовом має визначатись за правилами частини другої статті 233 КЗпП в редакції, яка була чинною на момент початку перебігу відповідного строку та діяла у спірний період, тобто, у даній справі підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 233 КЗпП, які встановлювали, що звернення до суду у такі категорії справ не обмежується будь-яким строком. Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду. Зокрема, у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 28 вересня 2023 року у справі № 140/2168/23, від 30 листопада 2023 року у справі № 160/759/23 Верховний Суд вказав, що з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону від 01.07.2022 № 2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Верховний Суд зазначив, що на момент звільнення позивача із служби ч. 2 ст. 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому, Верховний Суд визнав помилковими висновки суду попередньої інстанції про те, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення частини другої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи Військової частини НОМЕР_1 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. По суті прийнятого судом першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1282-XII). Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Приписи ч. 6 ст. 2 Закону №1282-XII визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. За правилами ч. 1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 103 відсотка). При цьому відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06 лютого 2003 року № 491-IV Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Виходячи з наведених норм, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, що відповідає також правовій позиції Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме: відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Оскільки індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати індексацію грошового забезпечення в належному розмірі. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17 та від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17. Відповідно до пункту 1-1 зазначеного вище Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Пунктом 2 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Абзацом 8 пункту 4 Порядку №1078 встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Згідно з п. 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 №690) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Відтак, з приписів вищенаведених положень Порядку №1078 вбачається правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця. Враховуючи, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для визначення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2003 по 01.01.2008 базовим місяцем є березень 2003 року. Таким чином, твердження позивача, що індексація грошового забезпечення за період з 08.11.2002 по 01.12.2007 має бути розрахована із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року є хибними та спростовуються вищенаведеними законодавчими нормами, відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Постановою Кабінету Міністрів України 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка застосовується з 1 грудня 2015 року (п.6 постанови), внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у зв`язку з чим істотно змінився порядок індексації заробітної плати (грошового забезпечення). Так, оскільки обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу, 01 грудня 2015 року вказану норму виключено і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013. Відповідно до п. 10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Пунктом 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року №1013 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. Таким чином, якщо базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової заробітної плати, після внесення змін до Порядку №1078 - у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отже, базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 як місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку №1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача. Згідно з п. 14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року №201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.». Як приклад в цьому листі зазначено: «Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року». Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз`яснення: «Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.» Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі №400/3017/19 (щодо періоду після 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. За своїм змістом і суттю вказана постанова Кабінету Міністрів України №1013 не є тим нормативно-правовим актом, який змінює посадові оклади відповідних осіб, тому реалізація положень цієї постанови Кабінету Міністрів України не впливає на визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача. Ані у грудні 2015 року, ані в 2016 році збільшення грошового забезпечення військовослужбовців не відбувалось, тому є помилковим твердження відповідачів, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку №1078 визначено місяць (січень 2016 року), з якого слід розпочинати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01 січня 2008 року, були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Наступна зміна розміру посадових окладів військовослужбовців відбулася у зв`язку із набранням чинності 01.03.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Саме згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців. Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2008 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Водночас, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки про суми грошового забезпечення та індексації (нараховані та виплачені) за період з 01.01.2013 по 19.10.2018, відсутня інформація про суми грошового забезпечення та індексації за період листопада 2002 року по грудень 2012 рік, у той же час, при розрахунку індексації відповідачем застосовувались базові місяці: січень 2008 року, січень 2014 року, січень 2016 року, березень 2018 року. При цьому, відповідач, зазначаючи, що на виконання рішення суду у справі №280/1045/19 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 4182,26 грн, жодних доказів на підтвердження наведених обставин не надав. З наданої довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 № 4888 вбачається, що у період з 01.01.2008 по 28.02.2018 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація лише за: січень 2013 року - 621,67 грн; лютий 2013 року - 621,67 грн; березень 2013 року - 547,95 грн; травень 2014 року - 34,10 грн; червень 2014 року - 75,52 грн; липень 2014 року - 124,24 грн; серпень 2014 року - 124,24 грн; вересень 2014 року - 143,72 грн; жовтень 2014 року - 143,72 грн; листопад 2014 року - 193,66 грн; грудень 2014 року - 227,77 грн; січень 2015 року - 254,56 грн; лютий 2015 року - 299,63 грн; березень 2015 року - 345,91 грн; квітень 2015 року - 428,74 грн; травень 2015 року - 606,26 грн; червень 2015 року - 862,34 грн; липень 2015 року - 908,63 грн; серпень 2015 року - 908,63 грн; вересень 2015 року - 1027,99 грн; жовтень 2015 року - 1027,99 грн; листопад 2015 року - 1027,99 грн; грудень 2015 року - 1027,99 грн; червень-листопад 2016 року - 59,45 грн; грудень 2016 року - 130,20 грн; січень-лютий 2017 року - 134,40 грн; березень-квітень 2017 року - 200,00 грн; травень 2017 року - 210,50 грн; червень-серпень 2017 року - 279,54 грн; вересень-листопад 2017 року - 341,85 грн; грудень-лютий 2018 року - 422,88 грн. При цьому матеріали справи не містять доказів нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу у вказані періоди із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. Разом з тим, у період з квітня 2013 року по квітень 2014 року, з січня 2016 року по травень 2016 року індексація грошового забезпечення позивачу взагалі не нараховувалась та не виплачувалась. З огляду на відсутність у матеріалах справи жодних доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2008 по 31.12.2012, відсутність доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з квітня 2013 року по квітень 2014 року, з січня 2016 року по травень 2016 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, наявність права у позивача на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2008 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивача. Щодо доводів відповідача про те, що позивач вже звертався до суду та просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.10.2018, за результатами чого Запорізьким окружним адміністративний судом прийнято рішення від 14.06.2019 у справі № 280/1045/19, про задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Так, предметом дослідження у справі №280/1045/19 було саме відновлення порушеного права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, при цьому суд під час розгляду справи не досліджував питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення, так як розрахунок індексації відповідачем не здійснювався і відповідно базовий місяць ним не визначався. Разом з тим предметом спору в даній справі є не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби позивача у військовій частині НОМЕР_1 із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, у тому числі і за період, який був спірним при розгляді справи №280/1045/19. Отже, у цій справі є відмінними обставини, за яких виникли спірні правовідносини, та відповідно підстави позову. Тому доводи відповідача, що позивач звернувся до суду з тотожними позовними вимогами, є безпідставними та не приймаються судом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 по справі №600/524/21-а. Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №280/6788/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров