Постанова 4852 № 280/1217/19 (СН/280/43/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1217/19 (СН/280/43/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інвар» на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року (головуючий суддя Сацький Р.В.) у справі № 280/1217/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інвар» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Інвар» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2018 року № 0017251406, № 0017261406 та № 0017271406. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інвар» задоволено. Додатковим рішенням від 10 червня 2019 року відмовлено у стягненні на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу. Постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року залишено без змін. Скасовано додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, прийнято нову постанову про часткове задоволення вимог щодо стягнення правничої допомоги. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТД Інвар» сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн., сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.07.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд з огляду на висновок про скасування рішень попередніх інстанцій у цій справі та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції зазначив, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, якою вирішено питання про стягнення на користь ТОВ «ТД Інвар» витрат на правничу допомогу та судового збору, також підлягає скасуванню, оскільки питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги. Такий розподіл має бути здійснений за наслідками нового розгляду справи у судовому рішенні по суті спору або, у випадках, визначених статтями 143 і 252 КАС України, - шляхом ухвалення додаткового судового рішення. За результатами нового розгляду справи рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2023 позов ТОВ «ТД Інвар» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.11.2018 № 0017251406 за формою «Р», яким TOB «ТД Інвар» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 572 971,48 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 51876, 50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.11.2018 № 0017261406 за формою «Р», яким TOB «ТД Інвар» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 230562,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 115281, 00 грн. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.11.2018 №0017271406 за формою «В4», яким TOB «ТД Інвар» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на до дану вартість на суму 15226,00 грн. 21.02.2023 представник позивача подав до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №280/1217/19 про стягнення на користь ТОВ «ДТ Інвар» з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 85 000,00 грн. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 заяву представника ТОВ «ТД Інвар» задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ «ТД Інвар» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області. Не погодившись з додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2023, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ТД Інвар» - в частині задоволених вимог. В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що стягнуті судом витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію реальності та розумності розміру таких витрат. Не погодившись з додатковим рішенням представник позивача також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заяву ТОВ «ТД Інвар» про стягнення витрат на правничу допомогу. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 134 КАС України. Враховуючи відсутність будь-яких аргументованих заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу. Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, посилаючись на необґрунтоване визначення розміру витрат на правничу допомогу, застосування ставок адвокатського гонорару, які застосовуються в Чернігівській та Харківській областях. Встановлення фіксованої вартості послуг за одне судове засідання крім договору про надання правової допомоги не підтверджено жодним документальним обґрунтуванням та розмір такої суми не співпадає з розміром гонорару за участь в судовому засіданні при першому розгляді справи. Також відповідач вважає завищеними витрати за складення процесуальних документів, оскільки ця справа є типовою, тому не потребує затрати значного часу. Крім того, у зв`язку з направленням справи на новий розгляд ця справа не потребувала наведення нових доказів та обґрунтувань. В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в поданих суду письмових заява по суті справи. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України). Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України). Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України). За правилами ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз положень статті 134 КАС України дає підстави для висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При цьому, надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Згідно позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така). При розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. В спірному випадку, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалось на підставі укладених позивачем (Клієнт) з Адвокатським бюро «ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР» договорів про надання правової допомоги: від 11.03.2019 № 18/03/19, відповідно до якому безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Пшець Олександр Вікторович (Свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №460 від 02.02.2004), від 19.03.2021 №19/03/21, відповідно до якому безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснюють адвокат Пшець Олександр Вікторович (Свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №460 від 02.02.2004), та адвокат Саланська Ілона Любомирівна (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001418 від 02.10.2017). На підставі Договору від 11.03.2019 №18/03/19 та дотримуючись Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару затверджених Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018, Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого Рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018, між сторонами за цим договором укладено Додаткову угоду від 21.03.2019 №1, якою визначено порядок оплати, приймання-передачі та розмір отриманої плати за надану правову допомогу по справі №280/1217/19. Пунктом 2 Додаткової угоди від 21.03.2019 №1 та на підставі здійснених розрахунків загальна сума винагороди за надання правової допомоги визначена в розмірі 47 000,00 грн., яка складається з таких послуг: письмова консультація з вивченням документів по 10-ти контрагентам, 18 господарських операцій з 10-ма контрагентами - кількість витрачено 10 годин, вартість заявленої послуги - 10000,00 грн; за складання позовної заяви (з урахуванням кількості опрацьованих документів: 101 аркушів, 2081 додатків) - витрачено 24 години - вартість 20000,00 грн; представництво інтересів в судових засіданнях (за один судо/день) - за участь у судовому засіданні 22 квітня 2019 р. - вартість 5000,00 грн, за участь у судовому засіданні 14.05.2019 - вартість 5000,00 грн, за участь представника у судовому засіданні 28.05.2019 - 5000,00 грн; підготовка відповіді на відзив - 2000,00 грн. Відповідно до укладеної додаткової угоди від 26.09.2022 №4 до Договору від 19.03.2021 №19/03/21 та на підставі здійснених розрахунків, загальна сума винагороди за надання правової допомоги в межах цього договору визначена в загальному розмірі 38000,00 грн. і складається з таких послуг: представництво інтересів в судових засіданнях - за судове засідання 30.11.2022 - 2000, 00 грн; за судове засідання 16.01.2023 - 2000,00 грн; за судове засідання 14.02.2023 - 2000,00 грн; підготовка відповіді на відзив - 2000,00 грн; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 30 000,00 грн. Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена представником позивача до стягнення, становить - 85000,00 грн. Задовольняючи частково клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції врахував заперечення відповідача, зробив висновок, що є обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн., тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Такий висновок суду першої інстанції мотивований аналізом розрахунків витрат на надання правової допомоги, врахуванням критеріїв обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, в також розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана позиція узгоджується з позицією, викладено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 520/7431/19. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу професійну допомогу 85000,00 грн. є неспівмірною складності цієї справи та розміру частково задоволених позовних вимог. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що така послуга як письмова консультація з вивченням документів не є окремою послугою, входить до складання позовної заяви, на яку витрачено представником 24 години. Враховуючи що вказана справа не є складною, заявлені позовні вимоги не потребували у представника значного часу на вивчення практики з цього приводу, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що співмірною вартістю однієї години за складання позовної заяви є 500 грн., відповідно, співрозмірною сумою за складання позовної заяви є 12000,00 грн. (500 грн. х 24 години). Також суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо вартості таких послуг як участь представника у судових засіданнях - 1000,00 грн. за одне засідання, тому загальна вартість послуг за участь у судових засіданнях при первісному розгляді справи 22.04.2019, 14.05.2019 та 28.05.2019 і при новому розгляді справи 30.11.2022, 16.01.2023 та 14.02.2023 становить 6000,00 грн., Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно із врахуванням критеріїв співмірності визначена вартість послуг: підготовка відповіді на відзив - 1000,00 грн., підготовка відповіді на відзив - співрозмірна сума є 1000,00 грн., гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 5 000,00 грн. Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги категорію цієї справи, кількість витраченого адвокатом часу, застосованого законодавства та доказів, на які позивач посилався, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, стягненню на користь позивача підлягає сума 25000,00 грн. Скаржниками в апеляційних скаргах не наведено жодних доводів щодо неспівмірності витрат з розміром присуджених судом першої інстанції сум. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Інвар», Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №№ 280/1217/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко