Постанова 4855 № 640/6507/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6507/22 Головуючий у 1 інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишина О.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, в якому просила: - визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що дана справа стосується правовідносин отримання паспорта-книжечки, у зв`язку зі втратою паспортної -ID-картки, але не обміну паспорта у вигляді картки на паспорт громадянина України у формі книжечки, як помилково зазначено в оскаржуваному рішенні. Також, апелянт зазначає, що Законом України «Про захист персональних даних» передбачено право відкликати згоду на обробку персональних даних. 27 квітня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27.04.2018 отримано паспорт громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 звернулися 28.12.2021 до Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою довільної форми про оформлення та видачу позивачу паспорта у формі книжечки, замість втраченого у формі ID картки. У додатках до заяви вказано: заява про трату паспорту; заяву про видачу паспорта за формою відповідно до наказу МВС України; копія втраченої паспортної ID картки; копія втраченого паспорта-книжечки, дві фотокартки, платіжний документ про сплату державного мита. Листом № 4/6/8024-22 від 12.01.2022 Голосіївським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку із поданням документів не у повному обсязі, а саме позивачем, задля отримання паспорту громадянина України формі книжечки не надано відповідного рішення суду. Відповідач повідомив позивача, що на підставі її особистого звернення з наданням дозволу на обробку персональних даних їй вже видано паспорт громадянина України у формі ID картки. У вказаному листі Голосіївський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області послався на норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документі підтверджують громадянство України» щодо визначення Реєстру, а також порядку внесення до нього інформації та створення унікального номеру запису, що зроблено по відношенні до позивача під час попередньої процедури видачі їй паспорта громадянина України у формі ID картки. Також, Голосіївський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вказав підстави обміну паспорта згідно Порядку №302. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI). Підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI визначено, що документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України є, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. За приписами ч.ч. 4-5 ст. 14 Закону №5492-VI, документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-XII). Згідно п. 1 вищевказаного Положення, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Пунктом 3 Положення №2503-XII передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. В силу пункту 5 Положення №2503-XII, паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Відповідно до п.п. 9-11 Положення №2503-XII, паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Положеннями пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 (далі - Порядок № 302), передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Згідно пункту 2 Постанови №302, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено: з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. В силу абзацу 6 пункту 3 Постанови №302, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Відповідно до вимог пп. 6 п.6 Порядку №302, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456). Пунктом 2 вищевказаного Порядку №456 передбачено, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток. У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 звернулися до Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою від 28 грудня 2021 року довільної форми про оформлення та видачу позивачу паспорта у формі книжечки, замість втраченого (а.с. 12-13). У вказаній заяві позивач просила: знищити її персональні дані (в тому числі УНЗР, біометричні дані), внесені до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку помилковим оформленням нею паспортної ID картки, яку втратила; оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Голосіївський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом № 4/6/8024-22 від 12.01.2022 відмовлено позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с. 14-16). У вказаному листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду - книжка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) не можлива без обробки персональних даних особи. Також, повідомлено, що, відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому МВС, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що особисте ініціювання позивачем процедури оформлення її паспортом громадянина України, згідно приписів Закону України №5492-VІ та Порядку №302, має наслідком застосування норм саме вказаних правових актів, в тому числі, під час обміну паспорта громадянина України у формі ID картки, в зв`язку з його втратою. Також, суд першої інстанції зазначив, що Порядком №302 не передбачено можливість обміну паспорта громадянина України у формі ID картки на паспорт у формі книжечки. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, згідно обставин справи, позивач зверталася до Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою не з метою обміну паспорта громадянина України у формі ID картки на паспорт у формі книжечки, а у зв`язку із втратою паспорта громадянина України у формі ID картки. Крім того, слід зазначити, що однією з підстав відмови позивачу у видачі паспорту у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, вказано необхідність надання суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. За приписами частини 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 року, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. Колегія суддів зауважує, що інформація викладена у листі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 4/6/8024-22 від 12.01.2022 стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 №2503-XII, для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Форма такої заяви, зазначеної у пп.1 п. 13 була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №320 від 13.04.2012 року «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме, Додаток

1. Однак, наказ Міністерства внутрішніх справ України №320 від 13.04.2018 року втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №161 від 01.03.2018 року. Відтак, іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації п. 13 Положення про паспорт на сьогодні немає. Наказ Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06 червня 2019 року «Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України» хоч і містить форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте, Наказ №456, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у даних правовідносинах, оскільки, на дату подання позивачем документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Так, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20 зазначено, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження. Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується, що вказані вимоги ОСОБА_1 були дотримані. Колегія суддів, також, зауважує, що у відповіді на заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта у формі книжечки відповідач не зазначив про невідповідність заяви визначеній законодавством формі. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17, норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не встановлене законом), не є необхідним у демократичному суспільстві. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Також, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі книжечки. На переконання колегії суддів, той факт, що позивача вже документовано паспортом у формі ІD картки жодним чином не може позбавити її гарантованого та підтвердженого зазначеним рішенням Великої Палати Верховного Суду права отримати паспорт у формі книжечки, у випадку втрати паспорта у формі ІD картки. З огляду на вищезазначене, відмова Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в оформленні та видачі, у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, є протиправною. Оскільки відповідач протиправно відмовив в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити та видати, у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Щодо посилання апелянта на те, що Законом України «Про захист персональних даних» передбачено право відкликати згоду на обробку персональних даних, слід зазначити наступне. Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), суб`єкт персональних даних має право: пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Пунктом 2 частини другої статті 15 Закону №2297-VI передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом. Пунктом 4 частини другої статті 15 цього ж Закону передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних. Згідно вимог статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру. Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». За приписами ст. 10 Закону № 5492-VI, у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 5492-VI, для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку. Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI, до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт громадянина України. Частинами 1, 2, 5 статті 21 Закону України № 5492-VI, встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону. Отже, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі). Позивачем не заперечувалося, що втрачений паспорт громадянина України у формі ID картки був оформлений за допомогою засобів ЄДДР внаслідок її волевиявлення. Тобто, ОСОБА_1 при оформленні ID картки, надала згоду на обробку її персональних даних. Разом з тим, на переконання колегії суддів, внесення до Реєстру даних та автоматичне формування УНЗР у зв`язку із цим, жодним чином не надало права суб`єкту владних повноважень на здійснення будь-яких маніпуляцій з персональними даними. Водночас, позивачем не наведено обґрунтованих підстав вважати, що персональні дані щодо останньої обробляються з порушенням законодавства України. Крім того, стаття 8 Закону № 5492-VI встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Реєстру, що унеможливлює вчинення будь-яких незаконних дій з персональними даними осіб, інформація щодо яких внесена до Реєстру. Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на приписи Закону України «Про захист персональних даних» в частині права на відкликання згоди на обробку персональних даних, є необгрунтованими, оскільки, в даному конкретному випадку питання щодо припинення правовідносин не стосується спірних правовідносин, адже, наявний спеціальний закон, який регулює правовідносини, які склались між сторонами, а саме Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відповідно до якого, не передбачено підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру. Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №260/99/19. Також, у наведеній вище постанові Верховий Суд вказав, що законна і добровільна видача позивачу паспорта громадянина України у формі картки та внесення інформації щодо неї до Реєстру жодним чином не суперечить нормам Конституції України, Закону №2297-VI, а позивач фактично має право на поновлення або виправлення інформації, але ніяк не вилучення її, в зв`язку з релігійними переконаннями. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в оформленні та видачі, у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Голосіївського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити та видати, у зв`язку з втратою паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М.