LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС755/15505/21

від 19.05.2023 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 202…

Ухвала 19 травня 2023 року м. Київ справа № 755/15505/21 провадження № 61-7121ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії, зобов`язання за ним припиненими, припинення іпотеки за договором іпотеки та вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним вище позовом, у змісті якого просили: - визнати Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14 травня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк»), правонаступником прав та обов`язків якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), правонаступником якого, в свою чергу, є акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), та зобов`язання за ним припиненими; - припинити іпотеку за Договором іпотеки № 35.02-09/465 від 14 травня 2008 року укладений між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обов`язків якого є АТ «Альфа-Банк» правонаступником якого, в свою чергу, є АТ «Сенс Банк» в забезпечення виконання грошових зобов`язань ОСОБА_1 за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Іриною Сергіївною та зареєстрований в реєстрі за № 2694; - припинити обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 30186491 (до 01 січня 2013 року номер 7183168) про реєстрацію обтяження заборони на нерухоме майно на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,10 кв. м., жилою площею 29,60 кв. м., накладене на підставі Договору іпотеки № 35.02-09/465 від 14 травня 2008 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 2695 заборона на відчуження іпотечного майна до припинення цього договору іпотеки; - припинити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку номер 30186533 (до 01 січня 2013 року номер 7183461) про державну реєстрацію обтяження об`єкту нерухомого майна (іпотека): двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом позову». Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено. 12 травня 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ляхов І. О., через приймальню громадян, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосуваннясудами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

1. У змісті касаційної скарги заявником порушується питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Перевіривши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для його розгляду, оскільки заявник, подавши 12 травня 2023 року засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, повний текст якої було складено 14 квітня 2023 року, не пропустив передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження.

2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Заявником до касаційної скарги додано дві квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі по 1 816,00 грн кожним з заявників, проте судовий збір сплачено заявниками не в повному обсязі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн. Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Заявником оскаржується судове рішення за результатами розгляду чотирьох позовних вимог немайнового характеру. Заявниками при зверненні до суду касаційної інстанції сплачено судовий збір в розмірі 1 816,00 грн кожним, на підтвердження чого надано квитанції про сплату судового збору. Таким чином, заявникам необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі по 1 816,00 грн ((908 х 4 х 200%) - 3 632,00грн / 2) кожному. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ляхова Ігоря Олексійовича, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»