Постанова Західний апеляційний господарський суд № 926/4035/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" травня 2023 р. Справа №926/4035/22 м. Львів Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії: головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М., суддів: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г., секретар судового засідання Гавриляк І.В. явка представників сторін: від позивача Олійник Ю.Р. ордер Серія АІ № 1365639 від 17.03.2023 від відповідача не з`явилися розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд б/н від 13.03.2023 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 суддя:Гончарук О.В. м. Чернівці, повний текст рішення складено 23.02.2023 та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експерт б/н від 17.03.2023 на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2023 суддя: Гончарук О.В., м. Чернівці, повний текст складено та підписано 09.03.2023 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експрес, с. Рокитне Кременчуцького району Полтавської області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд, с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області про стягнення заборгованості 1 323 696,56 грн. В С Т А Н О В И В: короткий зміст позовних вимог 27.10.2022 в Господарський суд Чернівецької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» (надалі ТОВ «Вест-Експрес») з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» (надалі ТОВ «Мартін Трейд») про стягнення заборгованості у розмірі 1323696,56 грн., з яких 1125000,00 грн. основної заборгованості, 107229,45 грн. пені, 13167,11 грн. 3% річних та 78300,00 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з перевезення вантажів за № 01042022 від 01.04.2022 в частині оплати вартості послуг з перевезення вантажів у квітні-травні 2022 року. Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615 ЦК України та ст. 173, 175, 193, 230-231, 307 ГК України. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 позов ТОВ «Вест-Експрес» до ТОВ «Мартін Трейд» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Мартін Трейд» на користь ТОВ «Вест-Експрес» 1125000,00 грн. основного боргу, 13167,11 грн. 3% річних, 78 300,00 грн. інфляційних втрат та 18246,99 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про надання послуг з перевезення вантажів за № 01042022 від 01.04.2022 в частині оплати вартості послуг з перевезення вантажів у квітні-травні 2022 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 1 125 000,00 грн. на яку нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 107 229,45 грн. пені з підстав відсутності у договорі умов щодо можливості нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов`язання. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2023 заяву ТОВ «Вест-Експрес» про розподіл судових витрат задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Мартін Трейд» на користь ТОВ «Вест-Експрес» 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено в задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача на користь позивача 76 698,57 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд (відповідача) на рішення В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13 167,11 грн. 3 % річних та 78 300,00 грн. інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в рішенні суду першої інстанції не перевірено та не встановлено момент виникнення прострочення зобов`язання зі сплати основного боргу та не визначено період прострочення зі сплати основного боргу з врахуванням положень п. 3.3 договору. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експерт (позивача) на додаткове рішення В апеляційній скарзі позивач просить скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду щодо часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., та прийняти нове рішення про задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 86 698,57 грн. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що: -місцевим господарським судом не враховано всіх доказів в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу; -безпідставним є висновок місцевого господарського суду про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн., а саме у 8 (вісім) раз від заявленого, що безумовно є неспівмірним з наданими адвокатом послугами; -посилається на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 в справі № 910/12591/18, за змістом якого суд має вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню та на правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.10.2022 в справі № 910/13595/20 за змістом якого складання заяв та клопотань стосовно судових витрат є наданням правової допомоги. Узагальнені заперечення товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експрес (позивача) на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд (відповідача) на рішення Позивач скористався правом передбаченим ст. 236 ГПК України, та подав відзив на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд (відповідача) на рішення, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що першим днем прострочення суми основного боргу та початком нарахування 3 % річних, інфляційних втрат є 27.05.2022, а саме 14-ий банківський день з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт від 07.05.2022. Також позивач зазначає, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати за послуги з перевезення вантажів. В судове засідання 10.05.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги визначені ч. 1 ст. 273 ГПК України та в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за його відсутності. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача , що не з`явився і за наявними в справі доказами. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Мартін Трейд, рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 залишити без змін. Також просив задоволити апеляційну скаргу ТОВ Вест-Експерт, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2023 скасувати та задоволити заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 86 698,57 грн. Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається 01.04.2022 між ТОВ «Вест-Експрес» (перевізник) та ТОВ «Мартін Трейд» (замовник) укладено договір надання послуг з перевезення вантажів № 01042022 (далі договір), предметом якого є взаємини сторін, що виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються замовнику перевізником, перевізник для виконання зобов`язань за цим договором має право залучати третіх осіб- спеціалізовані транспортні організації. Перевізник несе відповідальність перед замовником за дії залучених ним третіх осіб. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ «Мартін Трейд» неналежним чином виконало умови договору надання послуг з перевезення вантажів за № 01042022 від 01.04.2022 в частині оплати вартості послуг з перевезення вантажів у квітні-травні 2022 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 1 125 000,00 грн. У підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано, договір надання послуг по перевезенню вантажів за № 01042022 від 01.04.2022 (т. 1 а.с. 14-16), акти виконаних послуг № 588 від 09.05.2022, № 589 від 09.09.2022, № 590 від 09.05.2022, № 591 від 09.05.2022, № 592 від 09.05.2022, № 593 від 09.05.2022, № 594 від 09.05.2022, № 595 від 09.05.2022, № 596 від 10.05.2022, № 597 від 10.05.2022, № 598 від 10.05.2022, № 599 від 10.05.2022, № 605 від 07.05.2022, № 606 від 07.05.2022, № 607 від 07.05.2022 та рахунки на оплату наданих послуг на загальну суму 1 125 000,00 грн. При цьому, судами встановлено, що сторонами підписано вищезазначені акти виконаних послуг (т. 1 а.с. 17, 20, 22, 23, 26,29, 32, 36, 39, 42, 45, 50, 52, 55, 58, 61). Під час апеляційного перегляду даної справи, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК України. Предметом апеляційного перегляду є правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які стосуються нарахування індексу інфляції та 3 % річних виходячи із суми основного боргу в розмірі 1 125 000,00 грн. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Щодо стягнення трьох процентів річних, то їх сплата від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не перевірено та не встановлено момент виникнення прострочення зобов`язання зі сплати основного боргу та не визначено період прострочення зі сплати основного боргу з врахуванням положень п. 3.3 договору. За змістом п.п. 3.2-3.4 договору оплата здійснюється на поточний рахунок перевізника, термін оплати протягом 14 банківських днів з моменту пред`явлення замовнику рахунку за надані послуги. Факт виконання заявки перевізником оформляється двостороннім актом. Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач здійснює нарахування 3% річних за період з 27.05.2022 по 17.10.2022 на суму 1 125 000,00 грн., оскільки першим днем прострочення суми основного боргу та початком нарахування 3 % річних, інфляційних втрат є 27.05.2022, а саме 14-ий банківський день з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт від 07.05.2022. Апеляційний господарський суд, провівши перевірку заявленого до стягнення 3% річних у відповідності до вимог законодавства, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 13 167,11 грн., а тому доводи відповідача про неправильний розрахунок суми стягнення 3 % річних не знайшло підтвердження в апеляційному суді. Як вбачається з актів виконаних робіт такі підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. У актах зазначено, що сторони взаємних претензій не мають. Довід відповідача щодо ненадання рахунку, а звідси і відсутність обов`язку в нього здійснити оплату є необгрунтованим, оскільки не є відкладальною умовою в розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати за послуги з перевезення вантажів. Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 в справі № 920/1343/21 за своєю правовою природою рахунок на оплату витрат не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Щодо нарахування інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться ланцюговим методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р., № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2021 у справі № 910/13071/19 вказав, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Враховуючи зазначене та встановлені вище періоди прострочення, інфляційні втрати розраховуються в середньому за місяць і у разі, якщо прострочення існувало 15 чи більше днів у місяці. З огляду на викладене та здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення інфляційних втрат в розмірі 78 300,00 грн., які нараховані за період з 27.05.2022 по 17.10.2022 на суму 1 125 000,00 грн. Отже, вимоги позивача відповідають встановленим обставинам справи, а висновки суду про задоволення позовних вимог є обгрунтованими та відповідають як вимогам норм процесуального так і матеріального права. Щодо апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц). Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він посилався, що заявлений позивачем розмір понесених витрат є неспівмірним з ціною позову, складністю справи, обсягом виконаних робіт та затраченим адвокатом часом. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Судами встановлено, що 17.10.2022 ТОВ «Вест-Експрес» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Імперіум» (адвокатське об`єднання) укладено договір № 17/10/22 про надання правової допомоги (надалі - договір), за змістом якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту щодо супроводження справи в Господарському суді Чернівецької області по стягненню заборгованості з ТОВ «Мартін-Трейд» за договором про надання послуг по перевезенню вантажів № 01042022, що був укладений 01.04.2022 року між позивачем та відповідачем, а також здійснити іншу діяльність, яка пов`язана чи може бути пов`язана із захистом, представництвом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити адвокатському об`єднанню зазначену послугу або діяльність. 31.10.2022 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, за змістом якої гонорар адвокатського об`єднання за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі в Господарському суді Чернівецької області по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТІН ТРЕЙД» за договором про надання послуг по перевезенню вантажів № 01042023, що був укладений 01 квітня 2022 року між ТОВ «ВЕСТ-ЕКСПРЕС» та ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» визначається з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 2 500,00 грн. На виконання договору та додаткової угоди між сторонами підписано акт приймання-передачі від 16.02.2023 відповідно до якого до послуг адвоката віднесено: -загальна юридична консультація - 1 година 2500,00 грн., -вивчення документів наданих клієнтом - 2 години 5000,00 грн., -аналіз судової практики - 1 година 2500,00 грн., -складання тесту позовної заяви - 3 години 7500,00 грн., -складання розрахунку заборгованості та штрафних санкцій - 2 години 5000,00 грн, -формування пакетів документів - 1 година 2500,00 грн., -відрядження адвоката до Господарського суду Чернівецької області з урахуванням вартості залізничних квитків - 10640,83 грн., -складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 година 2500,00 грн., -участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції - 6 годин 15000,00 грн., -ознайомлення та аналіз відзиву на позов - 1 година 2500,00 грн., -складання відповіді на відзив - 3 години 7500,00 грн., -формування пакетів документів до відповіді на відзив - 1 година 2500,00 грн., -ознайомлення та аналіз заперечень на відповідь на відзив - 1 година 2500,00 грн., -складання тексту письмових пояснень - 1 година 2500,00 грн., -відрядження адвоката до Господарського суду Чернівецької області з урахуванням вартості залізничних квитків 11 057,74 грн., -складання тексту заяви про розподіл судових витрат - 2 години 5000,00 грн. Загальна сума відповідно до акту приймання-передачі від 16.02.2023 наданих послуг до договору № 17/10/22 від 17.10.2022 послуги адвоката складає 86 698,57 грн. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції адвокатами адвокатського об`єднання «Імперіум»: -подано позовну заяву; -відповідь на відзив на позовну заяву; -підготовлено клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції; -взято участь в судових засіданнях в тому числі в режимі відеоконференції; -підготовлено клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; -підготовлено письмові пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив. За змістом пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 у цій справі позовні вимоги задоволено частково, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Як вказав Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. З умов укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням договору (з врахуванням додаткової угоди) вбачається, що сторони погодили погодинну оплату з розрахунку 2500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Дослідивши зміст акту передачі-приймання наданих послуг, суд встановив, що до нього включені послуги щодо загальної юридичної консультації, вивчення документів наданих клієнтом, аналіз судової практики, складання тексту позовної заяви, складання розрахунку заборгованості та штрафних санкцій - розцінюються судом як одна дія складання тексту позовної заяви; відрядження адвоката до Господарського суду Чернівецької області з урахуванням вартості залізничних квитків, які не є правовою допомогою в розумінні ст. 123 ГПК України; формування пакетів документів, які не відносять до процедури судового розгляду даної справи; складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, які розцінюються судом як одна дія участь в судовому засіданні; ознайомлення та аналіз відзиву на позов та складання відповіді на відзив, які також розцінюються судом як одна дія складання відповіді на відзив. Крім того, суд враховує, що сума заявлених відповідачем до відшкодування витрат в розмірі 86 698,57 грн. є неспівмірною зі складністю самої справи з огляду на предмет та підстави позову. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 86 698,57 грн. не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, а тому висновок суду про зменшення таких до 10 000,00 грн. є обгрунтованим. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Заперечення позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідача (щодо оскарження рішення) відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані. Доводи апеляційних скарг не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд та товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експерт підлягають залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору в розмірі 2 058,02 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 4538 від 06.03.2023. Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд б/н від 13.03.2023 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.02.2023 у справі № 926/4035/22 залишити без змін. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вест-Експерт б/н від 17.03.2023 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2023 у справі № 926/4035/22 залишити без змін. Судовий збір в розмірі 2 058,02 грн. покласти на апелянта (товариство з обмеженою відповідальністю Мартін Трейд). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду. Головуючий-суддя Бойко С.М. Судді Бонк Т.Б. Якімець Г.Г. Повний текст постанови складено 17.05.2023