Ухвала КЦС ВС № 1512/12762/2012

Ухвала 18 травня 2023 року м. Київ справа № 1512/12762/2012 провадження № 61-6640 ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним на частину житлового будинку та гаражу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року. 02 травня 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року після закінчення строку на касаційне оскарження, в якій просив її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримав на електронну пошту 11 квітня 2023 року, що підтверджується відповідними доказами. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі. Суд апеляційної інстанції не врахував позицію, викладену у постановах Верховного Суду у справах №№ 360/1938/16, 925/1600/16. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 31 березня 2023 року. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 1512/12762/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара