Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/16523/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/16523/21 Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В. Категорія ст.481 ч.6 Митного Кодексу України Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі: представника Житомирської митниці - Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Житомирської митниці в особі ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2023 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.481 ч.6 Митного Кодексу України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2023 року, закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481Митного кодексу України. З постанови суду вбачається, що згідно протоколу про порушення митних правил від 13.06.2021 №1077/10000/2021 13.06.2021 року о 21 годині 58 хвилин до зони митного контролю ВМО №1 митного поста «Овруч» Київської митниці Держмитслужби у напрямку руху з України до р.білорусь в`їхав транспортний засіб комерційного призначення вантажний автомобіль марки «DAF» д.н. НОМЕР_1 з напівпричіпом (реєстрація Україна) під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . Під час здійснення митного контролю було встановлено, що 31.01.2020 року ОСОБА_2 було ввезено на митну територію України в зоні діяльності Чернігівської митниці в режимі «Тимчасове ввезення до 20 днів» транспортні засоби комерційного призначення: тягач «DAF 105XF» д.н. НОМЕР_2 номер VIN- НОМЕР_3 та напівпричіп д.н. НОМЕР_4 номер VIN НОМЕР_5 (реєстрація Чеської Республіки), які належать компанії «FRAUIT TRANS HK s.r.o» (м.Праскачка,185 Чехія, представник даної фірми ОСОБА_3 , гр-н України, мешкає в м.Києві) з вантажем «Картопля свіжа» ВМД UA100060/2020/000058 (рахунок-фактура №10 від 15.01.2020). Станом на 13.06.2021 року інформація про вивезення за межі митної території України зазначеного транспортного засобу (тягача) «DAF 105XF» відсутня. Таким чином, ОСОБА_2 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України. Постанова судді суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 водій підприємства, не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, оскільки він не є посадовою особою, а є лише представником компанії, який на підставі трудового договору наділений вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей від імені декларанта. Житомирська митниця в особі ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначену постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2023 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України, застосувавши до нього стягнення у відповідності до санкції статті. При цьому, зазначає, що адміністративна відповідальність є індивідуальною, і може застосовуватись до особи, що вчинила правопорушення і не пов`язана з виконанням вказаною особою трудових відносин. Дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника митниці, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Згідно положень ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Приписами ст.486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.6 ст.481 МК України вказаних вимог закону дотримався. Так, порушення митних правил, передбачене диспозицією ч.6 ст.481 МК України, полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів. Згідно ч.1 ст.103 МК України , тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Частиною 2 статті 108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Відповідно до частин першої та третьої статті 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу митним органом в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких транспортних засобів, а й має доводитись будь-яким доступним способом перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України . З матеріалів справи вбачається, та не оспорюється учасниками справи, що ОСОБА_2 на момент ввезення транспортного засобу в Україну являвся водієм в компанії власнику транспортного засобу «FRAUIT TRANS HK s.r.o», уповноваженим представником якої (посадовою особою) є ОСОБА_3 , проживаючий в м.Києві. Зазначені обставини були встановлені митною службою. 01.02.2020 року ОСОБА_2 звільнився з роботи, передавши транспортний засіб уповноваженому представнику власника ОСОБА_3 . Ця обставина не була предметом перевірки митною службою. Сам факт внесення даних про особу водія транспортного засобу комерційного призначення в базу даних АСМО «Інспектор» під час проходження митного контрою автоматично не покладає обов`язку щодо своєчасного реекспорту такого транспортного засобу саме на цього водія. Жодних доказів про покладення такого зобов`язання на ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене вважаю, що місцевий суд, встановивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов вірного висновку, що відповідальність за вчасне вивезення транспортного засобу комерційного призначення за межі митної території України покладається саме на посадову особу перевізника, якою в цій справі не є ОСОБА_2 , який не був уповноважений власником на вчинення юридично значущих дій за які особисто мав би нести відповідальність. Таким чином, аналізуючи зазначені вимоги закону та фактичні обставини справи, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_2 не було вчинено порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України, а тому правильно закрив провадження у справі. Враховуючи вищенаведене підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, ст.528 МК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 31 березня 2023 року -без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко