Ухвала КАС ВС № 240/7836/21
від 17.05.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 17 травня 2023 року м. Київ справа №240/7836/21 адміністративне провадження №К/990/10486/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 240/7836/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про стягнення середнього заробітку,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №240/7836/21. 28 квітня 2023 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року. Перевіривши клопотання, Суд зазначає таке. ОСОБА_1 звернувшись до Суду з заявою про виправлення описки, в якій вказує, що в ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року допущено описку, і просить суд видалити з ухвали абзац «Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.» та замість «Водночас доводи скарги з цього приводу зводяться до незгоди з результатом розгляду справи, що не є безумовною підставою для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справі, розглянутої за правилами спрощеного провадження.» вказати «Водночас доводи скарги з цього приводу зводяться до відсутності доходів у позивача за попередні роки та неотримання ним пенсії». Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Тобто, правила даної норми передбачають можливість усунення після ухвалення судового рішення допущених у ньому помилок технічного (неюридичного) характеру - описок і очевидних арифметичних помилок. При цьому опискою у розумінні статті 253 КАС України може визнаватись та помилка, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації тощо, проте не має будь-якого впливу на суть чи зміст прийнятого судового рішення, не змінює його або порядок виконання такого судового рішення. У постанові від 04 вересня 2019 року у справі №9901/87/190 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати змісту судового рішення він лише усуває такі неточчності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10 лютого 2021 року у справі №817/777/16 висловила позицію, що положення статті 253 КАС України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішення , яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправлення підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює, текст судового рішення та не призводить до його неправильного сприймання : помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слівтощо. Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку про необхідність відмовити в її задоволенні, оскільки під час виготовлення тексту ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №240/7836/21 описок не допущено. Керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року в справі №240/7836/21 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду