Ухвала КАС ВС № 500/2277/22

УХВАЛА 17 травня 2023 року м. Київ справа № 500/2277/22 адміністративне провадження № К/990/17468/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №500/2277/22 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку, в с т а н о в и в : Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила: - визнати протиправним та скасувати подання дисциплінарної комісії прокуратури Тернопільської області від 6 травня 2022 року; - визнати протиправним та скасувати Наказ №265к керівника Тернопільської обласної прокуратури від 18 травня 2022 року; - визнати протиправним та скасувати Наказ №270к керівника Тернопільської обласної прокуратури від 24 травня 2022 року; - зобов`язати Тернопільську обласну прокуратуру поновити на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, обласної прокуратури або у разі неможливості, поновити на іншій рівнозначній посаді в Тернопільській обласній прокуратурі; - стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року закрито провадження в частині вимог позову про визнання протиправним та скасування Подання дисциплінарної комісії прокуратури Тернопільської області від 06 травня 2022 року. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18 травня 2022 року. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №270к від 24 травня 2022 року. Зобов`язано Тернопільську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року. Стягнуто з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 травня 2022 року по 26 серпня 2022 року в розмірі 68231 грн 88 коп., за відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в 21071,71 грн. 71 коп. за відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року в адміністративній справі №500/2277/22 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково протиправним і скасовано наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18 травня 2022 року (із змінами внесеними наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури №270к від 24 травня 2022 року) в частині формулювань про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3 і 6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, вияв неповаги до держави і недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.У поданій касаційній скарзі позивачка з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження. За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. У касаційній скарзі позивачка посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо: «звільнення працівника на підставі пункту 1, 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги державного службовця, яке полягало в направленні працівником на адресу роботодавця заяви про відпустку (поштовим зв`язком) під час військового стану в Україні. Дії державного службовця який вчинив дисциплінарний проступок у вигляді прогулу, кваліфікуються як порушення Присяги» ( аркуш касаційної скарги №3). Суд роз`яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. У поданій касаційній скарзі позивачка перелічила норми права, що регулюють спірні правовідносини, висловила незгоду із застосуванням судом апеляційної інстанції норм Закону України «Про державну службу», проте це не є належним зазначенням підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд роз`яснює скаржнику, що посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник. Крім того, ухвалами Верховного Суду від 10 квітня 2023 року та від 26 квітня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №500/2277/22 повернуті особі, яка їх подала, оскільки вони не містили обґрунтувань підстав касаційного оскарження. Звертаючись з цією касаційною скаргою, автор касаційної скарги викладає ідентичні підстави касаційного оскарження, тій, що вже була повернута ухвалою від 26 квітня 2023 року. Таким чином, позивачкою не враховано зміст ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 26 квітня 2023 року. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95). Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №500/2277/22 повернути скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяМ.В. Білак