Постанова 4857 № 300/1031/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1031/23 пров. № А/857/5935/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Носа С. П.; суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С.М.; за участю секретаря судового засідання - Максим Х.Б.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/1031/23 (головуючий суддя Панікар І.В., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої пенсії,- ВСТАНОВИВ: 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01 листопада 2022 року виплати нарахованої пенсії у сумі 32 928 гривень 77 копійок і нарахованої заборгованості на виконання рішення суду в сумі 102 969 гривень 82 копійки. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань 81 525 гривень 54 копійки невиплаченої пенсії позивачу за період з 01 лютого 2019 року по 30 листопада 2019 року та з 01 листопада 2022 року по 01 квітня 2023 року. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно зменшило з 01 листопада 2022 року розмір пенсії позивача, оскільки така пенсія повинна була перераховуватися із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та індексацією, що передбачено чинним законодавством України. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої пенсії. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою щодо виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року у справі № 300/604/19. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції вважав, що заявлені позивачем вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить вирішувати у порядку судового контролю за виконанням судового рішення (статті 382-383 КАС України), як такі, що виникли при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2019 по справі №300/604/19 . За таких обставин компетенція суду, установлена статтею 19 КАС України, на даний спір не поширюється, оскільки законом встановлено спеціальний порядок судового провадження при вирішенні спорів, які виникають при виконанні рішень суду. Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження по справі №300/1031/23 суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що у даному випадку має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки пенсійним органом виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року у справі №300/604/19 в добровільному порядку і з 11.11.2019 року пенсія виплачувалася без обмеження, що зазначено в листі відповідача від 06.12.2019 №199. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом позову у цій справі є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01 листопада 2022 року виплати нарахованої пенсії у сумі 32 928 гривень 77 копійок і нарахованої заборгованості на виконання рішення суду в сумі 102 969 гривень 82 копійки; стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань 81 525 гривень 54 копійки невиплаченої пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 30 листопада 2019 року, та з 01 листопада 2022 року по 01 квітня 2023 року. Також встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №300/604/19 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01 лютого 2019 року; зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області проводити виплату ОСОБА_1 нараховані суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01 лютого 2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги до відповідача належить вирішувати у порядку судового контролю за виконанням судового рішення, як такі, що виникли при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі №300/604/19. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ. Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст. ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з адміністративним позовом у справі №300/604/19 просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.02.2019 та зобов`язати відповідача виплачувати з 01.02.2019 нараховані суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року вирішено справу в межах заявлених позовних вимог, а саме визнано протиправними дії Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01 лютого 2019 року; зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області проводити виплату ОСОБА_1 нараховані суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01 лютого 2019 року. Однак, слід звернути увагу на те, що у вказаному рішенні не досліджувалось питання зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року у сумі 22 935 гривень 46 копійок. На виконання рішення суду від 23.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивачу як інваліду війни другої групи, розмір якої визначено без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01.02.2019 - 22935,45 грн, з 01.03.2019 - 26702,14 грн, з 01.07.2019 - 26734,30 грн, з 01.12.2019 - 26769,82 грн. Однак позивач у поданому позові вказує про те, що з моменту перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року у справі №300/604/19 її розмір підвищувався, і з грудня 2021 року по 01 листопада 2022 року становив 32928,77 грн, а з 01 листопада 2022 року і в подальшому виплата пенсії проведена у сумі 22935,46 грн, оскільки резолютивною частиною рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року у справі №300/604/19 відповідача не зобов`язано в подальшому виплачувати нарахований розмір пенсії на виконання судового рішення. Відтак, колегія суддів вважає, що обставини щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року не були предметом судового розгляду та дослідження в межах розгляду адміністративної справи №300/604/19. За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлені позивачем вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить вирішувати у порядку судового контролю за виконанням судового рішення (статті 382-383 КАС України), як такі, що виникли при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі №300/604/19. Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України. Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/1031/23 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 17 травня 2023 року.