Постанова 4855 № 640/21735/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21735/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Рожок В. В. третьої особи ОСОБА_1 , представника третьої особи Ясенової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 06.09.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, треті особи Кабінет Міністрів України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправним рішення, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просила: - визнати протиправним прийняте Конкурсною комісією з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти рішення, оформлене протоколом засідання Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 05.12.2018 № 5; - зобов`язати Конкурсну комісію з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скасувати рішення, оформлене протоколом засідання Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 05.12.2018 №

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року позовну заяву № 640/21735/18 ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про винесення додаткової ухвали, в якій третя особа просить суд вирішити питання про розподіл понесених судових витрат із сплати сплату судового збору за видачу копій документів, за подання касаційних скарг та за видачу технічного запису судового засідання, а також витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, а саме, направлення поштової кореспонденції до судів та учасникам процесу, на загальну суму 5151,84 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу якою заяву про розподіл судових витрат задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що не зважаючи на те, що він приймав участь в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача заявлені витрати підлягають стягненню з позивача, оскільки позов залишено без розгляду саме внаслідок необґрунтованих дій позивача. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзиви на апеляційну скаргу не надходили. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року позов ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача щодо розподілу судових витрат залишено без задоволення, з тих підстав, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості відшкодування судових витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, ч. 5 ст. 240 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Таким чином, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат. Приписами статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. При цьому, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як вірно зауважено судом першої інстанції, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі. При цьому положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору у справі. Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Аналогічного змісту правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №821/410/17, від 22 січня 2020 року у справі №808/2832/17 та постановах від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі №520/13581/2020. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, у даній справі останній приймав участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що судові витрати, понесені заявником, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на правничу допомогу і додаткових судових витрат, пов`язаних з прибуттям представників до приміщення суду, нотаріальних послуг, судового збору за отримання технічних записів судових засідань, послуг з перекладу, сплачених суб`єктом владних повноважень. Окрема слід зауважити, що приписами частини 6 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відтак, з аналізу наведених норм вбачається, що в разі залишення позову без розгляду з підстав визначених п. 5 ч.1 ст. 240 КАС України вирішенню підлягає лише питання щодо повернення з Державного бюджету сплаченого позивачем судового збору. При цьому, компенсація витрат відповідача та/або третьої особи на стороні відповідача щодо пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, передбачено лише у випадку залишення позову без задоволення, відмови позивача від позову, або залишення позову без розгляду у зв`язку із зловживанням позивачем своїми процесуальними правами. Натомість, залишаючи позов без розгляду судом не встановлено необґрунтованих дій позивача. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви третьої особи про винесення додаткової ухвали. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, треті особи Кабінет Міністрів України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправним рішення, зобов`язати вчинити дії залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текс постанови складено 17.05.2023)