Постанова 4855 № 712/4767/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/4767/22 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Пироженко С.А. ПОСТАНОВА Іменем України 16 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил № 0701/20500/21 від 27.04.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною п`ятою статті 481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення на суму 85 00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2023 позов залишено без розгляду. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про розгляду справи, тричі в судові засідання не з`явився. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до частини першої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Згідно частини третьої цієї статті судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 126 КАС у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Відтак, судові виклики і повідомлення здійснюються судом шляхом вручення відповідній особі повісток. Матеріали справи містять відомості щодо сформованої судом першої інстанції повістки позивачу на судове засідання 14.07.2022 (а.с. 22), проте докази її вручення відсутні. Про розгляд справи 12.08.2022 представника позивача повідомлено 14.07.2022 під розписку (а.с. 25). У зв`язку із відпусткою судді, представник позивача просив відкласти розгляд справи 12.08.2022, про що подав відповідне клопотання (а.с. 27). Відомості щодо формування повістки позивачу про розгляд справи 20.10.2022 у матеріалах справи відсутні, проте міститься довідка про те, що представнику позивача на номер телефону було направлене СМС-повідомлення про виклик до суду на 20.10.2022 (а.с. 31). Розгляд справи 20.10.2022 не відбувся у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги (а.с. 33). Відомості про інформування позивача про розгляд справи 15.11.2022 у матеріалах справи відсутні. У судове засідання сторони не з`явились (а.с. 35). Матеріали справи містять відомості щодо сформованої судом першої інстанції повістки позивачу на судове засідання 19.12.2022 (а.с. 36), проте докази її вручення відсутні. У свою чергу, наявна довідка про те, що представнику позивача на номер телефону було направлене СМС-повідомлення про виклик до суду на 19.12.2022 (а.с. 38). У судове засідання сторони не з`явились (а.с. 39). Відомості щодо формування повістки позивачу про розгляд справи 08.02.2023 у матеріалах справи відсутні, проте міститься довідка про те, що представнику позивача на номер телефону було направлене СМС-повідомлення про виклик до суду на 08.02.2023 (а.с. 40). У судове засідання сторони не з`явились (а.с. 42). Відомості щодо формування повістки позивачу про розгляд справи 20.03.2023 у матеріалах справи відсутні, проте міститься довідка про те, що представнику позивача на номер телефону було направлене повідомлення у додаток «Viber» про виклик до суду на 20.03.2023 (а.с. 44). У судове засідання сторони не з`явились (а.с. 46). Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи із того, що у судові засідання позивач та його представник 19.12.2022, 08.02.2023 та 20.03.2023 не з`явилися, будучи належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, що підтверджується довідками про доставку СМС - повідомлень щодо розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 129 КАС за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Відтак, повідомлення особи про розгляд справи шляхом направлення текстових повідомлень з використанням мобільного зв`язку можливий виключно у разі наявності про це відповідної письмової заяви особи. Проте, матеріали справи не містять такої зави позивача, який в апеляційній скарзі факт її подання заперечує. Таким чином, позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи 19.12.2022, 08.02.2023 та 20.03.2023. Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що наслідки повторної неявки позивача у судове засідання у вигляді залишення позову без розгляду, можна застосовувати лише у випадку належного повідомлення позивача про розгляд справи, проте виключно тоді, коли позивач не заявляв про розгляд справи за його відсутності та за наявності обставин, того, що неявка перешкоджає розгляду справи. Будь-яких обґрунтувань тому, чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскаржувана ухвала не містить. Будь-яких відомостей про те, що явку позивача було визнано обов`язковою матеріали справи не містять. За таких обставин, оскільки оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування тому, яким чином неявка позивача перешкоджає розгляду справи та те, що про виклик до суду на 19.12.2022, 08.02.2023 та 20.03.2023 позивача не було повідомлено у встановлений законом спосіб, то колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції передчасно залишено позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС. При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника в апеляційній скарзі на норми Цивільного процесуального кодексу України, якими порядок здійснення адміністративного судочинства не врегульовується. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про залишення позову без розгляду. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя А.Ю. Коротких