Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/5345/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5345/22 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М., При секретарі Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування жовтня 2012 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) при проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) при проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в частині застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року; - зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року в частині застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 01 грудня 2015 року по 23 січня 2019 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась не в повному розмірі. Зокрема, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення нарахована з встановленням невірного базового місяця. Що стосується періоду з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року, то відповідачем в порушення абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року даний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 29 січня 2019 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01 грудня 2015 28 лютого 2018 року - є січень 2008 року. Зобов`язуючи відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, фактично врахував лише норми абзаців 1, 1 пункту 5 Порядку №1078 та не порівняв розмір підвищення грошового доходу із сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, що є визначальним для визначення суми індексації у місяці підвищення доходу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що аналіз редакцій норми пункту 5 Порядку № 1078 дозволяє дійти висновку, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації. Отже, до 01 грудня 2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника. Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01 грудня 2015 року, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів). Тобто, лише з 01 грудня 2015 року на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів). При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09 грудня 2015 року №1013. З огляду на зазначене, доводи позову про необхідність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, не є обґрунтованим, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норму п.5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01 грудня 2015 року. Зазначено про дотримання відповідачем вимог Порядку №1078 при нарахуванні індексації за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 31 травня 2006 року по 23 січня 2019 року. За пп. "б" п. 2 ч. 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 грудня 2018 року № 598 майор ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 23 січня 2019 року № 15 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23 січня 2019 року. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 620/909/19 щодо зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року в серпні 2019 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року у сумі 44289,47 гривень. Під час ознайомлення з роздавальними відомостями на виплату грошового забезпечення позивач виявив, що відповідач не провів в повному обсязі нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 23 січня 2019 року. На поштову адресу відповідача адвокатом був направлений запит від 11 липня 2022 року № 24 щодо витребування доказів для подання позовної заяви. Зазначеним адвокатським запитом також було висловлене звернення позивача стосовно виплати індексації грошового забезпечення: провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; провести перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року включно в частині виконання норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. На зазначений адвокатський запит відповідачем були надані затребувані документи та їх копії згідно вих. від 19 липня 2022 року № 22/396, однак відповідь щодо висловленого звернення позивача в цьому адвокатському запиті не була надана - відповідач відмовив позивачу в його зверненні. Після дослідження отриманих документів: витягу з додатку до розрахунково-платіжної відомості № 127, довідки від 15 липня 2022 року № 151/154 про суми виплаченої індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року, довідки від 15 липня 2022 року №151/157 про суми виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 23 січня 2019 року позивач встановив, що: за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідач провів розрахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - жовтень 2012 року; за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідач провів розрахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2016 року; за період з 01 грудня 2018 року по 23 січня 2019 року відповідач провів розрахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням положень абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078, що склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-і цього Порядку (базовий місяць - березень 2018 р.); за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в частині застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно абз. 4 ч. 1 статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до абз. 1 ч. 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно ч.2-3 статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За змістом абз. 5 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, яка, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідно до пункту 5 Правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений з січня 2008 року та по 28 лютого 2018 року не змінювався. За вказаних обставин, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Позиція суду щодо необхідності застосування січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21. Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця для індексації - січень 2008 року. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. В межах спірних правовідносин зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року. За змістом положень абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 15 березня 2018 року) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком Таким чином, визначальним для вирішення питання про нарахування індексації у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) є результат порівняння суми індексації, яка склалася у місяці підвищення із сумою підвищення грошового доходу. Відповідач, вказуючи на відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року, врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У той же час, неврахування відповідачем у межах спірних правовідносин норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації її грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), як і необґрунтоване визначення відповідачем базового місяця за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, призвело до помилкового висновку відповідача щодо відсутності підстав для нарахування суми індексації у місяці підвищення доходу, що зумовило подальше не нарахування індексації за період, починаючи з березня 2018 року. За вказаних обставин, позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 23 січня 2019 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, є обґрунтованою. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків