Постанова 4824 № 761/1596/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 квітня 2023 року м. Київ Справа № 761/1596/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/5126/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Волошина В.О., 24 листопада 2022 року в м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, В С Т А Н О В И В В січні 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив: - зобов`язати відповідача перерахувати зазначену в рахунку з інформаційним повідомленням № 31896010/12/1 від 20 грудня 2021року заборгованість у розмірі 1510,94 грн та пеню у сумі 2,43 грн до 0,0 грн; - зобов`язати відповідача перерахувати зазначену в рахунку з інформаційним повідомленням № 31896010/2/1/ПІ від 20 грудня 2021 року заборгованість у розмірі 1868,83 грн та пеню у сумі 2,43 грн до 0,0 грн; - заборонити відповідачу вимагати здійснення оплати за електричну енергію виключно у формі попередньої оплати за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно надсилає позивачу вищезазначені електронні листи - повідомлення із зазначенням заборгованості за попередньою оплатою, оскільки він не надавав відповідачу згоду здійснювати оплату виключно попередньою оплатою, таким чином йому належить право вибору форми оплати за електричну енергію. Оскільки в досудовому порядку, відповідач відмовляється здійснити розрахунок безпідставної суми заборгованості, позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом для захисту свого права. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості - залишено без задоволення. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач при розрахунках з позивачем діяв відповідно до законодавства і не порушив права позивача. Крім того, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилався в позові. Не погодився із судовим рішенням позивач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість рішення суду, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з`ясування обставин справи. Позивач вказує на те, що судом не було враховано обставини, якими позивач спростував заперечення відповідача в обґрунтування заявлених позовних вимог. Вказує, що є доведеними порушення прав позивача щодо вибору способу оплати, зазначеного у додатку 3, який суперечить як п. 7.4 ПРРЕЕ, так і п.п.1.2., 5.13. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що було однією з заявлених позовних вимог. Вважає доведеним факт порушення відповідачем його прав, як споживача послуг електропостачання внаслідок позбавлення вибору способу оплати, зазначеному у Додатку 3 до Договору про постачання електричної енергії, яке підлягає відновленню у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України шляхом припинення дії, яка порушує право-заборони вимагання здійснювати оплату електричної енергії виключно шляхом попередньої оплати. Звертає увагу, що припинення постачання електричної енергії за заборгованість за виставленими до оплати розрахунковими документами на передоплату або пеню ПРРЕЕ не передбачено, що підтверджується листом НКРЕП №3124/20.4/8-21 від 27 травня 2021 року. Враховуючи викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Відповідач правом на подачу відзиву не скористався. В судовому засіданні представник позивача - адвокат Мневець О.М. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити. Представник відповідача - адвокат Жовтун О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними і недоведеними. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що позивач є користувачем послуг електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення (офіс) № 21А. За зазначеною адресою на позивача відкрито відповідний особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на веб-сайті постачальника, вчинивши фактичне споживання електричної енергії та її часткову оплату. Єдиним постачальником електричної енергії у м. Києві є відповідач. Відповідно до рахунків, наданих відповідачем, заборгованість позивача перед ним за активну електроенергію становить: №31896010/12/1 від 20 грудня 2021 року заборгованість у розмірі 1510, 94 грн та пеня - 2,43 грн; №31896010/2/1/П1 від 20 грудня 2021 року заборгованість у розмірі 1868,83 грн та пеня - 2,43 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач безпідставно надсилає позивачу вищезазначені електронні листи - повідомлення із зазначенням заборгованості за попередньою оплатою, оскільки він не надавав відповідачу згоду здійснювати оплату виключно попередньою оплатою, таким чином йому належить право вибору форми оплати за електричну енергію. Оскільки в досудовому порядку, відповідач відмовляється здійснити розрахунок безпідставної суми заборгованості, позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом для захисту свого права Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Так відповідно до п.п. 74, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Згідно п. 93 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України; Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі по тексту - ПРРЕЕ) електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора. Відповідно до п. 7 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Відповідно до п.п. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ, побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу. Згідно визначень наведених у ч. 47 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» непобутовим споживачем визнається - фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання, а побутовим споживачем вважається - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (ч.62 п.1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Згідно визначень наведених у положеннях п.1.1.2. ПРРЕЕ, малий непобутовий споживач - суб`єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1 кВ, який купує електричну енергію для власного споживання. Згідно з п. 4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). Згідно з п. 4.1. ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Відповідно до умов публічної комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів «Універсальна» оплата за електричну енергію здійснюється споживачем у формі попередньої оплати остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка. Відповідно до умов п. 4 Комерційної пропозиції до договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, і рахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. З наведених обставин справи вбачається, що позивач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на веб-сайті постачальника, вчинивши фактичне споживання електричної енергії та її часткову оплату. В свою чергу обов`язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин. Виходячи з визначень наведених в п.47 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», позивач не може вважатись побутовим споживачем, так як він є власником нежитлового приміщення, яке використовується як офіс юридичної компанії, тобто електроенергія використовується не для побутових потреб. А тому беручи до уваги вищевикладене, відповідач, при виставлені рахунків на оплату електричної енергії діяв відповідно до вимог законодавства, та жодним чином не порушив права позивача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем були порушені права позивача щодо вибору способу оплати, зазначеного у Додатку №3, який суперечить як п. 4.7 ПРРЕЕ, так і п.п. 1.2, 5.13 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки позивач відноситься до категорії «малий не побутовий споживач» для якого у товаристві розроблена публічна Комерційна пропозиція «Універсальна», відповідно до умов якої оплата за електричну енергію здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка. Позивач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», що опублікована на веб-сайті постачальника, вчинивши фактичне споживання електричної енергії та її часткову оплату. Позивач не відмовився від постачання електричної енергії продовжуючи її споживати та оплачувати, чим підтвердив факт приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги. За таких обставин, оскільки позивач є «малим не побутовим споживач» та приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», і не відмовився від постачання електричної енергії, зазначені ним доводи є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які на думку позивача мають істотне значення для вирішення справи, разом з тим, вони були предметом перевірки і належної оцінки суду першої інстанції, висновків якого не спростовують, і зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без зазначення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів висновок суду або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: В.А. Нежура Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 15 травня 2023 року.