Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/19016/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19016/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Верхньодніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/19016/21 (суддя І інстанції - Конєва С.О.) за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Верхньодніпровської міської ради (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив (а.с. 28-35): - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за його заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради; - зобов`язати відповідача надати позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року позов задоволений частково: - визнано протиправною бездіяльність Верхньодніпровської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради; - зобов`язано Верхньодніпровську міську раду внести заяву ОСОБА_1 від 20.07.2021 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради, на розгляд чергової сесії Верхньодніпровської міської ради та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні та вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача слугували обмеження, встановлені ст. 61 Земельного кодексу України, відповідно до яких прибережні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, що повністю узгоджується з переліком підстав для надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, наведених у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Вважає, що при розгляді спірного питання щодо правових підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд першої інстанції не у повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи та припустився неправильного застосування норм матеріального права. У частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржено. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 20 липня 2021 року позивач звернувся до Верхньодніпровської міської ради (далі - міська рада) на ім`я міського голови Лебідя Геннадія з заявою про надання йому у власність, як учаснику антитерористичної операції, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради та відповідно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, наведений дозвіл просив надати після передачі наведеної земельної ділянки з державної власності у комунальну власність Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області та підписання відповідного акту. (а.с. 42) До вказаної заяви додані: копія паспорта громадянина та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія посвідчення учасника бойових дій; графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. (а.с. 37-40, 42 зв. бік) 25 серпня 2021 року відповідач листом № 2261/0/2-21 за підписом міського голови повідомив позивача про те, що його звернення було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії Верхньодніпровської міської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою від 12.08.2021 та зазначено, що вказана позивачем земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, знаходиться у межах прибережної захисної смуги водосховища Якимівське (поблизу села Миколаївка), і на неї діють обмеження. (а.с. 43) Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що, не прийнявши рішення за заявою позивача на відповідній черговій сесії міської ради, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка не відповідає та суперечить нормам Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про правомірність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення саме на черговій сесії міської ради за заявою позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, яка розташована на території Верхньодніпровської міської ради, з урахуванням норм законодавства та обставин справи, встановлених судом. Отже, судом встановлено порушення відповідачем такою бездіяльністю прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною такої бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача. Разом з тим суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1221083300:01:070:0011, оскільки у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст. 245 КАС України. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР). Положеннями частини 2 статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР). Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно з ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Пунктом 34 статті 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Частинами 1, 2 статті 59 цього Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності розпочинається із подання громадянами відповідної заяви, до якої додаються графічні матеріали; і лише після отримання заяви разом із необхідними документами остання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України. Таке питання вирішується відповідним органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради відкритим поіменним голосуванням, за результатом розгляду якого приймається рішення, яке підписується його головою та набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо не встановлено пізніший строк введення його у дію. У свою чергу, рішення, дію або бездіяльність такого органу може бути оскаржено до суду. Вказане свідчить про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам, у тому числі і позивачу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. З огляду на викладене, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, міська рада повинна була розглянути її під час пленарного засідання після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, за результатом розгляду якої відповідачем повинен був прийнятий відповідний акт у формі рішення за підписом голови міської ради. Як вказувалось вище, 20 липня 2021 року позивач звернувся до Верхньодніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, проте за наслідками розгляду вказаної заяви 25 серпня 2021 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою листом № 2261/0/2-21. Отже, відповідачем у порушення вимог чинного законодавство надано позивачу відповідь про відмову в наданні дозволу листом голови Верхньодніпровської міської ради без прийняття відповідного рішення на сесії ради, тобто міською радою не дотримано порядку розгляду зави ОСОБА_1 , як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Наведене свідчить, що фактично відповідачем клопотання позивача не розглянуто компетентним органом, рішення не прийнято, у зв`язку з чим судом першої інстанції правильно обрано способом захисту порушених прав та інтересів позивача зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що міською радою не дотримано порядку розгляду зави ОСОБА_1 . При цьому, враховуючи те, що суд першої інстанції позов в частині задовольнив з підстав порушення відповідачем процедури розгляду заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції, колегія суддів не досліджує підстави відмови, зазначені у листі відповідача від 25 серпня 2021 року і не аналізує його правомірність, оскільки це є надлишковим та не має правового значення для вирішення цього спору. Отже, судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, то постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Верхньодніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/19016/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко