Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5915/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5915/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/5915/19 (суддя І інстанції - Батрак І.В.) за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект», застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11 листопада 2019 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив, що у зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки, в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11 листопада 2019 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача, яке було надіслано на адресу останнього відповідно до вимог ст. 4 Податкового кодексу України, що оскаржено ні в судовому, ні в адміністративному поряду не було. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Позивачем подана до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що підстави для виходу на перевірку, зазначені в наказі від 05.11.2019 № 641-п не входять до предмету доказування у цій справі, а за таких обставин не можуть враховуватися під час прийняття законного та обґрунтованого рішення. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа - суб`єкт господарської діяльності 24.09.2004, номер запису: 11031020000000797, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-8). Позивачем на податкову адресу відповідача надіслано поштою запит від 18.02.2019 № 8146/10/08-01-14-07-13 про надання пояснень та їх документальних підтверджень. ТОВ «Запорожпроект» надало письмову відповідь, відповідно до якої, посилаючись на відсутність підстав для надіслання запиту, визначених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відмовило у наданні інформації та документів по взаємовідносинам з ТОВ «ЗИП-ГРУПП». 29.03.2019 виконуючим обов`язки заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Косовським М.В. прийнято наказ № 1241 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорожпроект» на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року та з податку на прибуток за 2018 рік, поданих платником податків та враховуючи, що на запит контролюючого органу від 18.02.2019 № 8146/10/08-01-14-07-13 платником податків не надано пояснень та їх документальних підтверджень. ТОВ «Запорожпроект», скориставшись правом, передбаченим пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з огляду на відсутність, на його думку, передбачених ст. 78 Податкового кодексу України підстав для її проведення, про що складено акт від 01.04.2019 № 531/08-01-14-07/33175792. Не погодившись з наказом від 29.03.2019 № 1241, ТОВ «Запорожпроект» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 280/1475/19 позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 280/1475/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. 6 жовтня 2020 року Верховним Судом прийнято постанову у справі № 280/1475/19, за якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасовано, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року залишено в силі. У зв`язку з ненаданням інформації та її документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, керуючись вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також у зв`язку з отриманням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року по справі № 280/1475/19 за позовом ТОВ «Запорожпроект» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування наказу, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнятий наказ від 05 листопада 2019 року № 641, яким вирішено провести 5 листопада 2019 року тривалістю 5 робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку відповідача за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, корп. літера. Б-2, за період діяльності жовтень 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість та фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік по взаємовідносинам з ТОВ «ЗИП-ГРУП» (а.с. 9). 5 листопада 2019 року посадовими особами позивача здійснено вихід за місцезнаходженням відповідача з метою приступити до проведення документальної перевірки на підставі наказу від 05 листопада 2019 року № 641 та направлення на перевірку від тієї ж дати № 462, проте відповідач відмовив у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що ними було складено відповідний акт № 274/08-01-05-07/33175792. Недопуск до перевірки засвідчено також написом у направленні на перевірку від 05 листопада 2019 року № 462 (а.с. 10-11). 11 листопада 2019 року о 11 год. 00 хв. в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «Запорожпроект», що перебуває за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, корп. літера Б-2 (а.с. 12). Вважаючи наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05 листопада 2019 року № 641 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ «Запорожпроект» звернулося до суду з позовом. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 280/5454/19 позов задоволений, визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.11.2019 № 641 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорожпроект». Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 280/5454/19 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 280/5454/19 відмовлено. У грудні 2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з цим позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Запорожпроект». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ позивача від 05 листопада 2019 року № 641 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» скасовано в судовому порядку, відтак, відсутні підстави для задоволення позову та підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області від 11 листопада 2019 року. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Як визначено п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови п. 81.2 ст. 81 ПК України. Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормами статті 94 Податкового Кодексу України. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, до яких згідно з підпунктом 94.2.3 віднесено таку обставину як: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (пункт 94.5 статті 94 Податкового кодексу України). Положеннями пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна. Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку, якщо такий платник податків відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Такими законними підставами відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, зокрема є наявність наказу про проведення перевірки та видане на його підставі направлення. Натомість, як зазначалось вище, наказ про проведення перевірки позивача скасований судом у справі № 280/5454/19, що свідчить про відсутність у позивача законних підстав для проведення перевірки, а відповідно і для застосування адміністративного арешту до майна платника податків, про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки справа розглянута за правилами спрощеного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/5915/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя - доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко