Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/5404/23

Справа № 127/5404/23 Провадження № 33/801/423/2023 Категорія: 139 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Лисим Олександром Васильовичем, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 122 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1 445 грн в дохід держави та судовий збір в сумі 536,8 грн. У постанові суду зазначено, що 20 лютого 2023 року о 15 год. 45 хв. на перехресті вулиць Хмельницьке шосе 600-річчя в м. Вінниця водій маршрутного таксі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 311», д. н. з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», здійснив поворот ліворуч зі смуги руху з якої рух дозволено лише прямо, внаслідок чого створив аварійну обстановку, змусивши інших учасників дорожнього руху різко змінити напрямок руху та застосувати екстрене гальмування. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Не погодившись із такою постановою суду, ОСОБА_1 через свого захисника адвоката Лисого О. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження усіх обставин справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що того дня він дійсно рухався по вул. Хмельницьке шосе за маршрутом № 11Б «Корея - с. Пирогово - Барське шосе - с. Садове» в режимі маршрутного таксі в напрямку кінцевої зупинки с. Садове (дачі). Під`їжджаючи до перехрестя із вул. 600 річчя, перебуваючи в крайній лівій смузі, так як в подальшому необхідно було виконати маневр повороту ліворуч (на вул.600 річчя), ОСОБА_1 звернув увагу, що по переду, на смузі виникло велике скупчення автомобілів. Простоявши певний період часу, та зрозумівши, що в заторі буде витрачено багато часу, що призведе до затримки по маршруті та і пасажири почали нервувати так, як запізнювались по своїм справам. Права смуга в цей час була вільна ОСОБА_1 вирішив об`їхати затор. Виїхавши на перехрестя з вул. 600 річчя, з крайньої правої смуги виконав маневр повороту ліворуч з дотриманням безпеки дорожнього руху. Під час виконання маневру, максимально рухався до правого краю дороги, що дозволяло безпечно рухатись, виконувати маневр повороту іншим учасникам руху, що рухались з крайньої лівої смуги, оскільки було ще достатньо місця. Виконуючи маневр, водій бачив як з лівої смуги рухається легковий автомобіль білого кольору, та виконує маневр повороту ліворуч, для якого була вільна смуга, тобто в даній ділянці проїзної частини де автомобілі порівнялись русі, при цьому і ширина проїзної частини дозволяє розміщення двох автомобілів. Оскільки, переконавшись, що ОСОБА_1 не створює перешкод для руху та аварійної обстановки іншим учасникам дорожнього руху продовжував рухатись. В свою чергу, водій автомобіля "Hyundai", теж спокійно рухався за запланованим напрямком, не змінюючи напрямку руху та швидкості, тим паче не застосовував екстреного гальмування. Своїми діями ОСОБА_1 не створив для нього перешкоди, а тим паче будь-якої аварійної обстановки, не виїжджаючи навіть на його смугу руху. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Лисий О. В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КУпАП. Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідальність за частиною п`ятою статті 122 КУпАП настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Тобто, для кваліфікації діяння, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, необхідним є встановлення будь-якого порушення, передбаченого ч.ч. 1-4 ст.122 КУпАП, та настання наслідків у вигляді примушення інших учасників дорожнього руху різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Тому, відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП настає не за саме порушення вимог ПДР України, а за те, що порушення таких вимог спричинило наслідки, які зазначені в ч.5 ст.122 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах" відноситься до інформаційно-вказівних знаків та показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них (пункт 33.5 розділу 33 ПДР). Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 285094, 20 лютого 2023 року о 15 год. 45 хв. у м. Вінниця на перехресті вул. Хмельницьке шосе та вул. 600-річчя водій ОСОБА_1 , керуючи маршрутним таксі № 11Б не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах» та здійснив поворот ліворуч зі смуги, рух з якої дозволено лише прямо, внаслідок чого здійсни аварійну обстановку, змусивши інших учасників дорожнього руху різко змінити напрямок руху та застосувати екстрене гальмування, чим порушив вимоги п. 8.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною п`ятою статті 122 КУпАП. У протоколі відсутні свідки порушення чи потерпілі. Проте, як вбачається з об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, як мінімум мають бути зазначені свідками (або потерпілими) учасники руху, які внаслідок дій ОСОБА_1 , змушені були різко змінити напрямок руху та застосувати екстрене гальмування, що унеможливлює перевірити наявність чи відсутність обов`язкової умови для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 122 КУпАП. Рапорт командира батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції О. Бакатару (а.с.4) є внутрішнім службовим документом та, як виснував Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17, не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративного правопорушення, в протоколі про адміністративне правопорушення цей працівник поліції не зазначений як свідок правопорушення. Із відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження, наданого на запит Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області(а.с.3), та оглянутому в судовому засіданні апеляційного суду, видно, що 20 лютого 2023 року о 15 год. 45 хв. автомобіль «Mercedes Benz 311», д. н. з. НОМЕР_1 , знаходячись у крайній лівій смузі для руху, здійснює маневр повороту ліворуч, тобто порушує вимоги знаку 5.16 ПДР. Одночасно з ним з дотриманням вимог напрямку руху по смугах руху здійснює поворот ліворуч автомобіль «Hyundai» білого кольору, який рухався у крайній лівій смузі руху. Обидва автомобілі рухалися з невеликою швидкістю, паралельно один до одного, при цьому водій автомобіля «Hyundai» не застосовував екстреного гальмування, не змінював напрямок руху, як описано у протоколі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення як процесуальний документ є актом обвинувачення та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення. Згідно положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. Відтак, хоча ОСОБА_1 і порушив вимоги ПДР України, які регулюють порядок напрямку руху по смугах, проте такі його дії хоча й спричинили дискомфорт для інших учасників руху, проте не створили аварійної обстановки, що унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_1 за частиною 5 статті 122 КУпАП, відтак його вина у вчиненні правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, отже, вона підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. ст. 7, 247, 266, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Лисим Олександром Васильовичем, задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 122 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як який проживає за адресою АДРЕСА_1 , на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета