Ухвала КЦС ВС № 185/10855/21

Ухвала 15 травня 2023 року м. Київ справа № 185/10855/21 провадження № 61-5145ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Перша павлоградська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, виділ частки із спадкового майна та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю як дружини та чоловіка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 січня 2004 року до 11 липня 2020 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 автомобіль марки «ЗАЗ 110307», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , мопед марки «Дельта», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля марки «ЗАЗ 110307», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , мопед марки «Дельта», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , виключивши вказане майно зі складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 08 червня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року - без змін. 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику слід було подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази; надати докази вартості нерухомого майна та документ про сплату судового збору; уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надіслати на адресу суду належним чином оформлену нову редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 26 квітня 2023 року. Вимоги ухвали заявником виконано. ОСОБА_1 звернулася із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, яка мотивована тим, що оскаржувану постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року вона отримала в суді першої інстанції 20 березня 2023 року, на підтвердження чого надано копію заяви про видачу судового рішення. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 28 лютого 2023 року заявник отримала 20 березня 2023 року. В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15 та постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 317/2329/15, від 08 листопада 2021 року у справі № 545/1346/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 718/3569/18, від 28 липня 2021 року у справі № 363/719/17. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, необхідно відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року. Витребувати з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/10855/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Перша павлоградська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, виділ частки із спадкового майна та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов