Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4151/23

Справа № 991/4151/23 Провадження 2-аз/991/3/23 У Х В А Л А 12 травня 2023 року м.Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 00015622 до ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: третя особа-1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , третя особа-2: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , третя особа-3: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження та зміст заяви 11 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 . Позивач, посилаючись на: - продовження дії на території України правового режиму воєнного стану; - застосування до ОСОБА_1 на підставі Рішення РНБО від 07.09.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України № 637/2022 від 07.09.2022, санкції у виді блокування активів; - наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», просить застосувати до ОСОБА_1 санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнути в дохід держави активи, що належать безпосередньо ОСОБА_1 , та активи, щодо яких він прямо чи опосередковано вчиняє дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а саме: - нежиле приміщення загальною площею 648,4 кв м, технічний опис майна: нежилі приміщення у літ. АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна: 15527818); - будівлю навчального корпусу загальною площею 150,2 кв м, опис: будівля навчального корпусу літера «Б2» загальною площею 150,2 кв м, адреса майна: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 69296401101); - будинок загальною площею 63,8 кв м, житлова площа 32,0 кв м, технічний опис майна: А основне, а прибудова, а 1 тамбур, адреса майна: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер майна: 21481070); - житловий будинок з надвірними побудовами, загальною площею 58 кв м, житлова площа 38,4 кв м, площа земельної ділянки: 1 138 кв м, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 4314169); - 1/2 житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 57,3 кв м, житлова площа 36,4 кв м, площа земельної ділянки 593 кв м, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 33841300); - квартиру загальною площею 95,7 кв м, житлова площа 68,1 кв м, опис: житлова кімната № 2-1, санвузол № 2-2 та кухня № 2-3, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87538901119); - гараж загальною площею 21,7 кв м, технічний опис майна: гараж № НОМЕР_5 , адреса майна: АДРЕСА_4 , гараж НОМЕР_5 (реєстраційний номер майна: 30138522); - транспортний засіб KIA SPORTAGE 1998 року випуску, VIN НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , свідоцтво НОМЕР_8 від 22 серпня 2011 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду адміністративної справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М. Ухвалою суду від 12.05.2023 відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Одночасно з пред`явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову та просить заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно та прав на транспортні засоби, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та державного реєстратора прав на транспортні засоби, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо активів (майна), які є предметом позову.

2. Обґрунтування заяви Позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна, яке за результатами судового розгляду може бути стягнуте в дохід держави, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки за умов обізнаності із змістом позовних вимог, відповідач та пов`язані із ним треті особи з метою обходу санкцій можуть вчинити дії з відчуження активів. За таких умов вжиття заходів забезпечення позову необхідне для упередження позбавлення держави можливості здійснити стягнення активів, які є предметом позову. Позивач переконаний, що оскільки законом визначено стислий строк розгляду адміністративної справи про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», то незалежно від результатів її вирішення, вжиття заходів забезпечення позову не завдасть істотної шкоди правам та інтересам відповідача і третіх осіб. Натомість такі заходи нададуть можливість захистити інтереси позивача в особливій категорії справ в період дії воєнного стану.

3. Оцінка та мотиви суду Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 150 КАС України). Позов може бути забезпечено серед іншого забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору (п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України). Оцінивши доводи, наведені у заяві про забезпечення позову, та матеріали, додані до позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке. Предметом позову, про забезпечення якого подано цю заяву, є застосування до ОСОБА_1 санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», а саме стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Санкція, передбачена п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», може бути застосована лише у період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну або юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів. З матеріалів, долучених до позовної заяви, вбачається, що Рішенням РНБО від 07.09.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України № 637/2022 від 07.09.2022, до ОСОБА_1 серед іншого застосована санкція у виді блокування активів. Санкція у виді блокування активів передбачає тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції»). Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону України «Про санкції» забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами у межах наданих їм повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, яким згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 635 від 27.05.2022 є Міністерство юстиції України, вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України. У разі виявлення незаблокованих активів Міністерство юстиції України звертається до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами. Така вимога є обов`язковою та підлягає негайному виконанню. Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що сама по собі санкція у виді блокування активів передбачає заборону користування та розпорядження активами. Органи та посадові особи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно та прав на транспортні засоби не вправі здійснювати реєстрацію прав та правочинів щодо заблокованих активів саме внаслідок застосування санкції у виді блокування активів. За таких умов застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору, фактично дублюватиме вже існуючий захід у виді тимчасового позбавлення права користування та розпорядження активами. Зі свого боку Міністерство юстиції України наділено повноваженнями, які по суті є аналогічними виду заходу забезпечення, на застосуванні якого наполягає позивач, зокрема, зобов`язувати компетентні органи та посадових осіб вчиняти дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися відповідними активами. Проте позивач, порушуючи питання про застосування заходів забезпечення позову, не наводить жодного аргументу на підтвердження неефективності механізму, що визначений Законом України «Про санкції», чи неможливості реалізації позивачем своїх повноважень. Також обґрунтування ризиків, якими обумовлена вимога про застосування заходів забезпечення позову, є досить абстрактним. Санкцію у виді блокування активів застосовано до ОСОБА_5 ще 07.09.2022. Відповідне рішення було опубліковано, у тому числі, на сайті Президента України. Очевидно, що відповідачу відомо про застосування до нього санкції у виді блокування активів. Тобто справа набула публічного статусу ще до звернення з позовом до Вищого антикорупційного суду. З матеріалів позовної заяви вбачається, що активи, які є предметом позову, зареєстровані у період з 2004 по 2013 роки. Відомостей про те, що до рішення про блокування активів чи після застосування цієї санкції, відповідач чи треті особи вчиняли дії щодо його відчуження, заява про забезпечення позову та матеріали позовної заяви не містять. Крім цього, у заяві позивач порушує питання про застосування заходів забезпечення позову, у тому числі, щодо майна, яке зареєстровано не за відповідачем, а за третіми особами. При цьому позивач не наводить обґрунтування доцільності застосування заходу забезпечення, предметом якого є майно третіх осіб. Разом з тим, забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна, яке зареєстроване за третіми особами, стосується питань про те, чи може відповідач вчиняти щодо майна, належного таким третім особам, дії, тотожні праву розпорядження. Ці питання належить вирішити в ході судового розгляду, а отже їх вирішення виходить за межі питань, які з`ясовуються під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Підсумовуючи викладене, за умов: - застосування до відповідача санкції у виді блокування активів; - наявності у Міністерства юстиції України повноважень щодо зобов`язання відповідних органів та/або посадових осіб вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися активами, належними фізичній або юридичній особі, щодо якої застосовано санкцію у виді блокування активів; - відсутності аргументації щодо неможливості реалізації Міністерством юстиції України цих повноважень; - недоведення існування ризиків, якими обумовлюється застосування заходів забезпечення позову, а саме що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; - відсутність аргументації на підтвердження доцільності застосування заходів забезпечення позову щодо майна, яке зареєстроване за третіми особами, суд вважає, що у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову належить відмовити. Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції».

2. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвалу складено та підписано 12 травня 2023 року. Головуючий суддя Т.Р. Хамзін Судді В.В. Михайленко С.М. Мойсак