Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/174/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/174/23 пров. № А/857/3590/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Микитин Н.М. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (надалі відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії, зобов`язання підготувати та надати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.3017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що ще в 2021 позивач знав або щонайменше - мав би знати, що його пенсія обраховується з грошового забезпечення станом на 05.03.2019, і мав би знати, що його пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021. Натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, із заявою від 20.10.2022, на що отримав відмову 14.12.2022. Суд зазначив, що отримання листа відповідача від 14.12.2022, у відповідь на заяву не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не має значення для визначення початку перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Доказів неможливості звернення до відповідача з відповідними заявами та запитами щодо видачі йому довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії з 01.01.2021, у період з 01.01.2021 до 20.10.2022 позивачем не надано. Обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються. На думку суду, позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що про порушення своїх прав позивач довідався у серпні 2022 після ознайомлення із постановою Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21. Твердження про можливість дізнатися раніше про порушене право є безпідставними, оскільки безпосереднє правове регулювання не передбачало такого права. Верховний Суд у вище наведеному судовому рішенні дійшов висновку про право на перерахунок пенсії у зв`язку з тим, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Обставини поважності пропущеного стоку звернення до суду є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача. Вони відпали після дати постановлення Верховним Судовим судового рішення від 02.08.2022 у справі №440/6017/21. Таким чином, покликання суду першої інстанції на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з 30.12.2020 - дати публікації Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021», є помилковими, оскільки право не було порушено прийняттям Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021», а прийняттям рішення відповідача про відмову у видачі оновленої довідки. Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду викладені у справах з відмінним суб`єктним складом учасників відносин, об`єктом та предметом правового регулювання, підстав позову. У даній справі у спірних правовідносинах відповідачем є ДУ ТМО (державний орган уповноважений видавати довідки для перерахунку пенсії), у справах правові висновки по яких застосував суд першої інстанції відповідачами є пенсійні органи. У порівнюваних справах вбачається і різні предмети, підстави позову та правове регулювання. Постанови, на які покликається суд першої інстанції, є нерелевантними і правові висновки цих постанов не можуть застосовуватися у справі, що розглядається. Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку. Отже, не підлягає врахуванню правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19. Неможливим є обмеження шестимісячним строком звернення до суду щодо обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист. Аналогічні правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18. Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Судом встановлено, що 17.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці і наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та зобов`язати підготувати та надати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014». Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45). Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов`язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як наслідок, саме з цією датою пов`язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року. При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 17.01.2023 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. До матеріалів позовної заяви позивач надав в суд копію довідки від 11.08.2021 за № 9/1/3330, яка видана на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №300/1102/21, загальний розмір грошового забезпечення в якій визначений в сумі 13853,00 грн, за нормами чинними на 05 березня 2019. Таким чином, ще в 2021 році позивач знав або щонайменше - мав би знати, що його пенсія обраховується з грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (визначеного окремих його складових шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018), і мав би знати, що його пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021. Натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, із заявою від 20.10.2022, на що отримав відмову 14.12.2022. Як вірно зазначив суд першої інстанції, отримання листа відповідача від 14.12.2022 у відповідь на заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19). За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. Зазначене вище відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22. Відтак, враховуючи проаналізоване, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 241, 243, 308, 311, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі №300/174/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар