Постанова 4857 № 380/12001/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12001/22 пров. № А/857/3321/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року (головуючий суддя: Кравців О.Р., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій зобов`язання вчинити дії, - встановив: ОСОБА_1 , 31.08.2022 звернувся в суд з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії; - зобов`язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021. Обґрунтовує позов тим, що з 29.01.2020 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 діє в редакції, чинній на момент прийняття постанови, а саме розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Відтак, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний підготувати і надати до ГУПФ України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року позов задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обставиною, що обумовлює перерахунок пенсії колишніх військовослужбовців, є підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, однак такого підвищення, станом на 01.01.2021, фактично не відбулося. Отже, підстав для перерахунку пенсії позивача і для видачі оновленої довідки про грошове забезпечення не має. Крім цього, зазначає, що звертаючись з цим позовом 31.08.2022, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач, 17.06.2022 звернувся до відповідача із заявою у якій просив оформити та надіслати до ГУПФ України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення на позивача станом на 29.01.2020 і 01.01.2021 за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач обіймав на дату звільнення зі служби, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 і з 01.02.2021. Листом від 14.07.2022 № с/4342 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 і 01.01.2021 для перерахунку пенсії з 01.02.2020 і 01.02.2021, оскільки скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не вплинуло на порядок визначення грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Крім цього, перерахунок пенсії проводиться у разі збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а з 01.01.2021 грошове забезпечення у Міністерстві оборони України не збільшувалося. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті, разом з тим, судом першої інстанції залишено вказану обставину поза увагою. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору є визнання протиправними дій та зобов`язання Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, у розглядуваних спірних правовідносинах, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач покликається на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку, зокрема і з 01 січня 2021 року, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд апеляційної інстанції зазначає, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб за спірні роки встановлювався на 2021 рік Законом України № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2022 року. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 01 січня 2021 року. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані розглядувані правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку у цій справі, що позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав з 01 січня відповідних років, але до суду з позовною заявою звернувся тільки 31.08.2022. Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (ч. 1 ст. 319 КАС України). Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не навів поважних причин, які перешкоджали реалізувати право на звернення до суду в межах визначеного процесуального строку, а тому позовні вимоги необхідно залишити без розгляду. Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення до суду, у цій категорії справ, викладені у постанові Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22. З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при задоволенні позову неправильно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а, рішення суду першої інстанції скасувати та позов залишити без розгляду. Керуючись ст. ст. 311, 319, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі № 380/12001/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш