Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4568/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4568/22 пров. № А/857/3968/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року (головуючий суддя: Осташ А.В., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов`язання вчинити певні дії, встановив: ОСОБА_1 , 20.12.2022 звернувся в суд з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку пенсії; - зобов`язати Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціального підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статтей 43 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме: посадовий оклад (ПО), визначений шляхом множення 2481 грн на відповідний коефіцієнт за 30 тарифним розрядом; оклад за військовим спеціальним званням (ОВЗ), визначений шляхом множення 2481 грн на відповідний коефіцієнт за військовим званням «підполковник»; надбавка за вислугу років (НВР) у розмірі 50% від суми ПО та ОВЗ; - надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% від суми ПО+ОВЗ+НВР; набавка за службу в умовах режимних обмежень 15% від ПО; премія у розмірі 35% від ПО, для здійснення обчислення, перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2022 року. Обґрунтовує позов тим, що у зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови № 704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), позивач у листопаді 2022 року звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУ ПФУ в Тернопільській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до постанови № 704 станом на 01 січня 2022 року, з обов`язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просив його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ. У листопаді 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та видачу оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку пенсії. Позивач просив відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Тернопільській області оновлену довідку, за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку № 45 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 8, 10, 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням вимог постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення, перерахунку та виплати з 1 лютого 2022 року. Відповідач, листом від 14.11.2022, відмовив у оформленні та направленні до ГУ ПФУ в Тернопільській області довідки для перерахунку пенсії, на умовах вказаних позивачем, оскільки, станом на час звернення позивача із заявою, військовослужбовцям чинної служби розміри посадових окладів за військові звання, визначені відповідно до пункту 4 постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року одна тисяча сімсот шістдесят дві на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови №

704. Відтак, на думку відповідача, оскільки підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям чинної служби, у зв`язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 1 січня 2019-2022 років, не відбулось, то постанови Уряду про проведення протягом 2019-2022 років перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям не приймались і з цієї причини відповідні довідки для перерахунку пенсій відповідачем не оформляються та до ГУ ПФУ в Тернопільській області не подаються. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся із цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки збільшення у 2022 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом № 2262-ХІІ, не відбулося, а тому відсутні підстави для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії з 01.02.2022 з використанням для визначення посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, у розмірі 2481 грн. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішення питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті, разом з тим, судом першої інстанції залишено вказану обставину поза увагою. Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору є визнання протиправними дій та зобов`язання Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціального підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статтей 43 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме: посадовий оклад (ПО), визначений шляхом множення 2481 грн на відповідний коефіцієнт за 30 тарифним розрядом; оклад за військовим спеціальним званням (ОВЗ), визначений шляхом множення 2 481 грн на відповідний коефіцієнт за військовим званням «підполковник»; надбавка за вислугу років (НВР) у розмірі 50% від суми ПО та ОВЗ; - надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% від суми ПО+ОВЗ+НВР; набавка за службу в умовах режимних обмежень 15% від ПО; премія у розмірі 35% від ПО, для здійснення обчислення, перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2022 року. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, у розглядуваних спірних правовідносинах, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач покликається на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку, зокрема і з 01 січня 2022 року, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд апеляційної інстанції зазначає, що прожитковий мінімуму для працездатних осіб за спірні роки встановлювався на 2022 рік Законом України № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2022 року. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 01 січня 2022 року. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані розглядувані правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку у цій справі, що позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав з 01 січня відповідного року, але до суду з позовною заявою звернувся тільки 20.12.2022. Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (ч. 1 ст. 319 КАС України). Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не навів поважних причин, які перешкоджали реалізувати право на звернення до суду в межах визначеного процесуального строку, а тому позовні вимоги необхідно залишити без розгляду. Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення до суду, у цій категорії справ, викладені у постанові Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22. З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при відмові у позові неправильно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а враховуючи ч. 2 ст. 308 КАС України, рішення суду першої інстанції скасувати та позов залишити без розгляду повністю. Керуючись ст. ст. 308, 311, 319, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 500/4468/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш