Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/7392/22

Справа № 303/7392/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 05.05.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за його апеляційною скаргою на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2023, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольногосп`яніння з накладенням нанього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80грн судового збору. В оскарженій постанові судді від 14.02.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин. 20.10.2022, о 11 год. 09 хв., ОСОБА_1 на автодорозі між селами Бобовище та Щасливе Мукачівського району керував транспортним засобом «OPEL», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову від 14.02.2023, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 303/7932/22 відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. В матеріалах справи також відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, направлення водія на визначення стану алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я, що свідчить про те, що у встановлений законом спосіб водій не направлявся у заклад охорони здоров "я для визначення стану алкогольного сп`яніння. Вищенаведене, на думку апелянта, свідчить про те, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги cm. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № ПОЗ, що свідчить про те, що такий огляд на стан сп`яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним. В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Мокрянин М.М. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027579 від 20.10.2022 ОСОБА_1 20.10.2022, о 11 год. 09 хв., на автодорозі між селами Бобовище та Щасливе Мукачівського району керував транспортним засобом «OPEL», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027579 від 20.10.2023, з якого слідує, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Як слідує, із вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , його підписав та дав пояснення, що вжива пиво вчора. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, також підтверджується відеозаписом працівників патрульної поліції, який додано до матеріалів протоколу. Із відеозапису слідує, що працівники патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився та не заперечував, що вживав алкоголь, просив не складати протокол. Такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП. Із наявного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовився проїхати в медичний заклад. Крім цього, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП. Надавши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та відмову особи від проходження у встановленому порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху не спростовано. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення в апеляційній скарзі, не вказується та під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, оскаржувана постанова місцевого суду від 14.02.2023 щодо ОСОБА_1 , як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга без задоволення. Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а винесену щодо нього постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2023 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.В. Фазикош