Постанова 4801 № 127/18178/22

Справа № 127/18178/22 Провадження № 22-ц/801/973/2023; №22-ц/801/974/2023 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуСправа № 127/18178/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого: Копаничук С.Г. Суддів: Ковальчука О.В., Стадника І.М. за участю секретаря Литвина С.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року та на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року, постановлених у приміщенні того ж суду під головуванням судді Шаміної Ю.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, - В с т а н о в и в : У березні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та просила суд стягнути з останнього аліменти на її утримання до досягнення їх сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 18.08.2022 року, і до досягнення дитиною трьохрічного віку. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 18.08.2022 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. В задоволенні решти позову відмовлено. В заяві про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 15.03.2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Піпко А.М. просив суд винести додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7914,40 грн. Вказав, що оскільки суд фактично задовільним позовні вимоги лише на 50 %, тому із позивача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню половина понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що становить 7 914,40 грн. На підтвердження вказаного розміру судових витрат додав до заяви наступні докази: детальний опис робіт та наданих послуг, виконаних адвокатом Піпком А.М. при розгляді даної цивільної справи; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.03.2023 року; рахунок №15/03/23/1 від 15.03.2023 року; квитанцію №0.0.2903006125.1 від 15.03.2023 року про сплату відповідачем адвокату Піпку А.М. грошових коштів за договором про надання професійної правничої допомоги. 16.03.2023 року ОСОБА_3 також звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката , в якій просила суд постановити додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн. Вказала, що загальна сума понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції становить 15 000 грн. Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, тому вказані нею судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката слід частково стягнути із відповідача у сумі 7 000 грн. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року вищевказану заяву задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7914,40 грн витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі від 06.04.2023 року на додаткове рішення суду від 22.03.2023 року представник ОСОБА_3 адвокат Мишковська Т.М. просила суд додаткове рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі ухвалити нове судове рішення ,яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви і стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу . Вказала, що суд розглянув справу лише через сім місяців після відкриття провадження і не надав правової оцінки обсягу наданих адвокатом послуг та кількості затраченого останнім часу на надання позивачеві правничої допомоги ,а також не звернув увагу на численні клопотання адвоката Піпка А.М. про перенесення розгляду справи та відводи судді, що призвели до свідомого затягування розгляду справи,що свідчить про свідоме затягування розгляду даної справи. Задовольняючи повністю заяву адвоката Піпка А.М. про ухвалення додаткового рішення, суд не врахував, що заявлений розмір судових витрат у розмірі 7 914,40 грн. є неспівмірним із складністю справи. В апеляційній скарзі від 06.04.2023 року на ухвалу суду від 22.03.2023 року , представник ОСОБА_3 адвокат Мишковська Т.М. просила її скасувати через порушення судом норм процесуального права, а у справі постановити додаткове рішення суду про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Вказала, що суд не врахував уже наявні у матеріалах справи докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і безпідставно залишив без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. У відзивах на апеляційні скарги представник ОСОБА_2 адвокат Піпко А.М. вважає оскаржувані ухвалу суду та додаткове рішення законними і обгрунтованими, а доводи апеляційних справ безпідставними. Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, додаткове рішення та ухвалу суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на додаткове рішення суду підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на ухвалу суду задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає Залишаючи оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, суд виходив з того, що заяву і докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було подано до суду після встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України п`ятиденного строку після ухвалення основного рішення суду. Оскільки строк на подання доказів понесення судових витрат позивачем пропущено, то заява останньої про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення із відповідача на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає залишенню без розгляду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що рішення Вінницького міського суду про стягнення із відповідача аліментів на утримання позивача було постановлено 10.03.2023 року і у ньому суд вирішив питання лише про стягнення судового збору. Питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд у рішенні не вирішував. Представник позивача адвокат Мишковська Т.М., будучи присутньою в судовому засіданні при ухваленні рішення і до закінчення судових дебатів не зробила заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., а звернулась до суду із такою заявою лише 16.03.2023 року, тобто у шостий день після ухвалення рішення . За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про залишення без розгляду вищевказаної заяви в зв`язку із пропуском передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку для її подання, є правильним, а ухвала суду такою, що відповідає вимогам закону. Разом із тим, ухвалюючи додаткове рішення про задоволення заяви адвоката Піпка А.М. про пропорційне до задоволених судом вимог відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу у розмірі 7 914,40 грн. , суд виходив з того, що заявлений представником розмір судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язаний із розглядом даної справи, відповідає обсягу наданих адвокатом Піпком А.М. юридичних послуг та виконаних ним робіт, у тому числі ,з врахуванням участі в судових засіданнях, розмір цих витрат є обгрунтованим та пропорційним до предмету спору. Докази про неспівмірність цих судових витрат із складністю справи відсутні, а клопотання про зменшення їх розміру позивачем не заявлялось. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Також згідно п. п. 2 ,4 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ,зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес ,а також дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, Тобто ,у розумінні положень ч .ч.4,5 ст.137 ЦПК, у разі неспівмірності розміру витрат із складністю справи , часом, витраченим на виконання робіт і їх обсягом ,ціною позову, суд може за клопотанням сторони зменшити розмір відшкодування таких витрат. Також згідно п.п.2 ,4 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ,зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес ,а також дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Про пропорційність і співмірність витрат йдеться і у Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 ,відповідно до висновку якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу представником останнього адвокатом Піпком А.М. було додано детальний опис робіт та наданих послуг, виконаних адвокатом Піпком А.М. при розгляді даної цивільної справи; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.03.2023 року; рахунок №15/03/23/1 від 15.03.2023 року; квитанцію №0.0.2903006125.1 від 15.03.2023 року про сплату відповідачем адвокату Піпку А.М. грошових коштів за договором про надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 828,80 грн. Доводи апеляційної скарги про необгрунтованість розміру цих витрат відповідача є безпідставним ще і тому ,що і заявник апеляційної скарги також подавала суду заяву, якою просила стягнути у цій справі понесені позивачем витрати за надану нею професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., тим самим спростовуючи і нівелюючи свої аргументи стосовно невідповідності розміру витрат - категорії складності справи ,участі в судових засіданнях, об`єму складених документів та наданих послуг. Апеляційний суд погоджується з висновками суду про необхідність відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а також із тим, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язаний із розглядом даної справи, відповідає обсягу наданих адвокатом Піпком А.М. юридичних послуг та виконаних ним робіт, у тому числі ,з врахуванням участі в судових засіданнях, і є обгрунтованим . В той же час із розміром стягнутих з позивача витрат судом витрат ,колегія погодитись не може, виходячи з наступного. Відповідно до п.4 ч.1 ст.263 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судові витрати, які згідно ч.1 ст. 133 ЦПК складаються з судового збору і та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу. Як уже зазначалось суд , при ухваленні рішення у справі позивача питання щодо розподілу судових витрат вирішив частково лише в частині судового збору . Щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу суд питання не вирішував. Разом із тим, як вбачається з квитанції від 01.07.2022 ОСОБА_3 було сплачено адвокату Ткачук В.В. за надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року 5000 грн. Доказ понесених позивачем витрат на правничу допомогу міститься у т.1 а.с.13 , тобто він був у розпорядженні суду , як на час ухвалення рішення до судових дебатів, так і на час ухвалення судом додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідача, проте судом врахований не був. Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо,зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки суд першої інстанції ,маючи докази розміру витрат , понесених позивачкою на правничу допомогу , при ухваленні рішення про часткове задоволення вимог не вирішив і не врахував ,колегія суддів переконана, що вказаний доказ понесених нею витрат мав бути врахований судом при постановленні судом додаткового рішення в порядку ст.270 ЦПК при вирішенні судом питання про відшкодування таких витрат відповідачу. За таких обставин, враховуючи, що позов про стягнення із відповідача на користь позивача на її утримання аліментів було задоволено лише на половину заявлених позовних вимог та зважаючи на сплату ОСОБА_3 при подачі позовної заяви грошових коштів на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. колегія суддів вважає, що додаткове рішення підлягає зміні ,а розмір стягуваних на користь відповідача витрат має бути зменшений з 7 914,40 грн. на 5 414,40 грн. Відтак, доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду частково заслуговують на увагу, зазначене додаткове рішення суду підлягає зміні в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з 7 914,40 грн. на 5 414,40 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, - П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року залишити без змін. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року задовільнити частково. Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2023 року змінити, зменшивши розмір стягуваних з ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу з 7 914,40 грн. на 5 414,40 грн. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Головуючий : Копаничук С.Г. Судді: Ковальчук О.В. Стадник І.М.