Постанова 4817 № 951/41/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 951/41/23Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б. Провадження № 33/817/214/23 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Терлюка О.Я. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536 /п`ятсот тридцять шість/ гривень 80 /вісімдесят/ копійок. Згідно з даною постановою, 09.01.2023 року 00 год 32 хв в с.Яструбове вул. Промислова, 13 Купчинецької ОТГ водій ОСОБА_1 керував ТЗ AUDI80 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ і в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі адвокат Терлюк О.Я. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Вважає, що постанова суду є незаконною, не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Зазначає, що з відеоматеріалів, що долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 на протязі проведення відеозйомки говорив працівнику поліції, що транспортним засобом не керував. Вказує, що направлення на огляд складено працівниками поліції у відсутності ОСОБА_1 .. Стверджує, що в передбаченому законодавством порядку, поліцейський не направив ОСОБА_1 до медичного закладу на медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, тому він не зміг відмовитися від такого огляду, оскільки направлення виписано за його відсутності та йому не оголошувалося і не надавалося. Наголошує на тому, що на відеозаписі не зафіксовано самого факту складання акта огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Апелянт посилається на те, що в протоколі не зазначено, за допомогою якого технічного засобу ОСОБА_1 пропонувалося пройти освідування на предмет алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497631 від 09.01.2023 року не містить даних про наявність та присутність на місці події свідків. Адвокат Терлюк О.Я. та ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилися. Адвокат Терлюк О.Я. подав клопотання, відповідно до якого просить розглянути справу у відсутності сторони апелянта. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497631 від 09.01.2023 року, відповідно до якого інспектором з РПП СПД №1 (м.Козова) капітаном поліції Бейем С.С. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 09.01.2023 року 00 год 32 хв на (в) с.Яструбове вул. Промислова, 13 Купчинецької ОТГ т/з AUDI80 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ чи в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час зупинки працівники поліції повідомили водія, що він керує т/з ТЗ AUDI80 д.н.з. НОМЕР_1 в комендантську годину, в порушення: п.2.1 «а» ПДР не пред`явив посвідчення водія, п.2.1 «б» не мав реєстраційних документів на т/з, п.2.1 «ґ» не мав полісу страхування, в зв`язку з чим ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу. Як стверджує відеозапис, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2023 року та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , відповідно до яких за результатом огляду о 00 год 58 хв у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, він не керував автомобілем, оскільки це спростовується матеріалами відеозапису. Безпідставними є посилання апелянта на те, що направлення та акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено працівниками поліції у відсутності ОСОБА_1 , оскільки відповідно до відеозапису працівники поліції при оформленні матеріалів, заповнили відповідні документи, серед яких наявне направлення у медичний заклад та акт огляду. Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що в протоколі не зазначено технічного засобу за допомогою якого пропонувалося водію пройти освідування на предмет алкогольного сп`яніння, оскільки водій ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 09.01.2023 року не містить даних про наявність та присутність на місці події свідків, оскільки згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку поліцейськими застосовано відеозапис. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення. Посилання апелянта на відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то такі обставини не впливають на відповідальність останнього. Щодо твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Терлюка О.Я. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя