Ухвала КАС ВС № 480/435/21

УХВАЛА 11 травня 2023 року м. Київ справа №480/435/21 адміністративне провадження №К/990/14553/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 480/435/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа Сумська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 03.07.2020р. №2297/5 «Про задоволення скарги». Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023, позовну заяву задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить провадження у справі № 480/435/21 закрити або скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023, ухвалити постанову, якою залишити позовні вимоги без задоволення. Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити таке Касаційна скарга подана (здана на пошту) 19.04.2023, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 30.01.2023, а оприлюднено - 02.02.2023, тому, враховуючи приписи частини 1 статті 120 КАС України, останнім днем строку звернення з касаційною скаргою вважає 01.03.2023. При цьому зазначає, що вперше звернувся до Верховного Суду 01.03.2023, однак, ухвалою від 21.03.2023 касаційну скаргу було повернуто без розгляду, тому реалізовуючи своє право на касаційне оскарження рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції, повторно звертається з касаційною скаргою. Частиною першою статті 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення. При цьому, законовець не пов`язує початок перебігу процесуального строку з датою опублікування судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, право на повторне звернення заявником реалізоване через 29 днів після постановлення ухвали Верховного Суду від 21.03.2023 про повернення касаційної скарги без зазначення причин такого зволікання. Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Однак, питання про поновлення пропущеного процесуального строку у касаційній скарзі не порушено, що унеможливлює надання оцінки та перевірки поважності підстав пропуску такого строку. За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку, вказавши підстави для поновлення такого строку. Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не конкретизовано підставу, з якої подається дана касаційна скарга. Не є також прийнятним посилання на положення підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки вказаною нормою визначено перелік юридичних фактів, якими обумовлено право на касаційне оскарження рішень у справах незначної складності та справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Однак, як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, дану справу було розглянуто за правилами загального позовного провадження. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Таким чином, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній не конкретизовано підставу (підстави), передбачені статтею 328 КАС України. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Разом з цим, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником надано платіжне доручення № 319 від 13.02.2023 про сплату судового збору за первинно подану касаційну скаргу, яку останньому було повернуто. Враховуючи вищенаведене, заявником не було дотримано вимоги частини четвертої статті 330 КАС України -не додано документ про сплату судового збору за подання даної касаційної скарги. Щодо розміру судового збору слід зазначити таке. У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить одну вимогу немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою у справі за позовом, що містить одну вимогу немайнового характеру, складає 1816,00 грн. з розрахунку (2270*0,4)*200%=1816. Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Враховуючи вищевикладене, для усунення недоліків касаційної скарги, заявнику необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення на касаційне оскарження, уточнити підстави звернення з даною касаційною скаргою з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі та надати документ на підтвердження сплати судового збору за подачу даної касаційної скарги. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Одночасно з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 480/435/21 - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в частині поновлення строку касаційного оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець