Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/1192/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1192/19 пров. № А/857/592/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі № 140/1192/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя Денисюк Р.С., м.Луцьк, судове рішення проголошено о 12:14:08, повне судове рішення складено 28 листопада 2022 року), - В С Т А Н О В И В: 11.04.2019 ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.04.2016 №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах АДРЕСА_1 ». В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 18.03.2019 року з офіційного сайту міської ради він дізнався про рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 квітня 2016 року №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». Вважав це рішення протиправними та прийнятим з порушенням процедури його прийняття. Зазначав, що оскаржене рішення прийняте, в тому числі, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.01.2016 №23-1 «Про надання дозволу на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». При цьому згідно з пунктом 2.2 вказаного рішення від 20 січня 2016 року №23-1 Управління містобудування та архітектури міської ради було зобов`язано після коригування проекту детального плану території житлового кварталу відповідно до чинного законодавства винести його на обговорення громадськості та на розгляд міської ради, однак такі не проводились, рішення щодо розроблення зазначеного проекту детального плану шляхом опублікування у засобах масової інформації, а також розміщення на офіційному веб-сайті Луцької міської ради не здійснювалось. Відтак, вважав, що при прийнятті спірного рішення не були враховані громадські інтереси жителів кварталу, в тому числі і позивача. Крім того, вважав, що додана до оскаржуваного рішення схема коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку суперечить Генеральному плану забудови міста Луцька, оскільки ним не передбачено будівництва багатоповерхових будівель вище п`яти поверхів. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суд від 26 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у задоволені позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними матеріалами справи. Зазначив, що саме по собі затвердження коригування проекту детального плану в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку будь-яких негативних наслідків безпосередньо для позивача не породжує. Також суд першої інстанції звернув увагу на ту обставину, що на момент розгляду цієї справи, відповідач по справі та Луцька міська рада прийняли відповідно рішення від 08.09.2020 виконавчим комітетом Луцької міської ради №491-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» та 23.02.2022 року № 26/49 «Про затвердження містобудівної документації проект м. Луцьк. Внесення змін до генерального плану», якими приведено детальний план забудови м. Луцька у відповідність до нового Генерального плану. При цьому оскаржене позивачем рішення на даний час застосовується лише в частині, що не суперечить Генеральному плану. Не погодившись із рішення суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що спірне рішення порушило права позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, через неналежне проведення громадських слухань позивач не зміг скористатись своїм правом на волевиявлення. Вважає, що суд першої інстанції проігнорував усі доводи позивача в контексті того, що оскаржене рішення відповідача фактично узаконює спорудження багатоповерхової будівлі у садибній забудові, порушує права позивача через недотримання забудовником санітарних та пожежних норм. 11.05.2023 скаржник ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він перебуває на амбулаторному лікуванні, а його законний представник переніс гіпертонічний криз. Однак, належних доказів, які підтверджують вказані обставини до заяви не долучено. З огляду на викладене, зважаючи на те, що учасники справи, в тому числі і позивач, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка учасників справи у суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, та беручи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу без учасників справи та дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, суд проходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/1 затверджено Генеральний план міста Луцька, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Рішення оприлюднене в офіційному порядку та наявне у загальному доступі на сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennya-generalnogo-planu-mista-lucka. Детальний план території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку затверджено рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.02.2015 №48-1. 20.01.2016 Виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення №23-1 «Про дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Управлінню капітального будівництва міської ради (Карабан Л.В.) доручено забезпечити коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку, залучивши кошти з інших джерел, не заборонених законом, відповідно до статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з додатком. Пунктом 2 цього рішення передбачено, склад, зміст, порядок коригування та затвердження проекту детального плану території житлового кварталу в межах названих вулиць зобов`язано визначити Управління містобудування та архітектури міської ради; після коригування проекту детального плану території житлового кварталу відповідно до чинного законодавства винести його на обговорення громадськості та на розгляд міської ради, а після затвердження міською радою містобудівної документації оприлюднити її зміст в засобах масової інформації. 06.04.2016 Виконавчий комітет Луцької міської ради, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.01.2016 «Про дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку», прийняв рішення №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». 08.09.2020 виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення №491-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». Луцька міська рада 23.02.2022 прийняла рішення № 26/49 «Про затвердження містобудівної документації проект м. Луцьк. Внесення змін до генерального плану», яким затверджено новий генеральний план м. Луцька. Не погоджуючись із рішенням 06.04.2016 №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку», позивач подав до суду позов. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваній вимозі та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Як визначено пунктами 2, 3 частини першої статті 1 цього Закону (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Статтею 8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Згідно із частиною 1 статті 17 Закону № 3038-VI, пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст Генерального плану населеного пункту генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту. При цьому частиною 1 статті 19 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Як передбачено частиною 4 статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Частинами 8 статті 19 Закону № 3038-VI встановлено, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (частина 10 статті 19 Закону № 3038-VI). Відповідно приписів пункту 4.3 розділу IV Порядку розроблення містобудівної документації затвердженого наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1468/20206 (далі Порядок № 290) замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Виходячи із наведених правових норм, на думку апеляційного суду, слід погодитись із судом першої інстанції у тому, що у відповідача наявні повноваження на затвердження детального плану території у межах міста Луцька та змін до нього (коригування). Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі Порядок № 555). Згідно із пунктом 2 цього Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону № 3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Такі ж вимоги містяться також і у пункті 3 Порядку №

555. Пунктом 4 Порядку № 555 визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Як слідує з матеріалів справи, дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку було надано рішенням Виконкому від 20 січня 2016 року № 23-1, яке було розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради. Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації Детальний план території в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку було оприлюднено у газеті Луцький Замок від 25 лютого 2016 року випуск №

7. У повідомленні зазначено мету, склад та зміст містобудівної документації; основні техніко-економічні показники; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації. Окрім того, для забезпечення участі громадськості відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тут же зазначено строк (до 28 березня 2016 року) та адресу, контактні телефони для подання скарг та пропозицій стосовно вказаного проекту містобудівної документації, визначено відповідальну особу за організацію розгляду заяв та пропозицій, а також роз`яснено, що цей проект розміщений на офіційному сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov та на стенді на першому поверсі центру надання адміністративних послуг за адресою: вулиця Лесі Українки, 35 у м. Луцьку. Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність твердження позивача щодо неоприлюднення рішення Виконкому про розроблення проекту коригування детального плану території та інформації про громадські слухання із цього питання. Приписами частинам 5 та 6 статті 21 Закону № 3038-VI передбачено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Згідно із частиною 7 статті 21 Закону № 3038-VI та пунктом 7 Порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. Порядок подачі та розгляду пропозицій передбачено пунктами 9 - 11 Порядку № 555 та частиною 5 статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Пунктами 9 - 11 Порядку №555 передбачено, що відповідно до частини шостої статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія). Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою виключно після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, при цьому, затвердження на місцевому рівні детального плану території без проведення громадських слухань щодо його проекту чинним законодавством категорично забороняється. Разом з тим, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. При цьому суд зазначає, що врахування громадських інтересів при під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у відповідача відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази подання звернень із зауваженнями та/або пропозиціями щодо проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку до відповідача. Позивачем ОСОБА_2 доказів протилежного не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів про наявність факту порушення прав та інтересів позивача з огляду на непроведення громадських слухань із спірного питання. Відповідно до матеріалів справи, коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку затверджено оскаржуваним рішенням Виконкому від 06 квітня 2016 року №199-1, яке розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennya-generalnogo-planu-mista-lucka. Наведене спростовує доводи скаржника про порушення його прав та законних інтересів з огляду на недотриманням відповідачем вимог статті 21 Закону № 3038-VI та Порядку № 555 через непроведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території житлового кварталу в межах АДРЕСА_1 та неоприлюднення рішення щодо розроблення вказаного детального плану шляхом опублікування у засобах масової інформації та розміщення на офіційному веб-сайті Луцької міської ради. Частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть. Таким чином, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Відсутність у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого правового акту не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При розгляді публічно-правового спору суд зобов`язаний з`ясувати, чи має місце порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів особи, а у випадку, коли суб`єктивне право, свободи або інтереси не порушені, вони не підлягають судовому захисту. Звернення із даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував місцем проживання на АДРЕСА_2 , яка входить до житлового кварталу, детальний план території якого коригувався та був затверджений спірним рішенням. Порушення свого права вбачає у позбавленні його можливості брати участь в громадських слуханнях. Детальний план території це намір раціонального використання території. Порушення свого права вбачає у позбавленні його можливості брати участь в громадських слуханнях. Однак доводи позивача про те, що рішення про розроблення проекту детального плану території не оприлюднювалися в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Луцької міської ради не підтвердилися та спростовані відповідачем. Тому суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості надавати пропозиції щодо вказаного проекту у встановлений, в повідомленні, строк. Щодо покликань в апеляційні скарзі на те, що спірне рішення порушує право позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, то тут слід вказати, що таке не охоплюється предметом позову, так як такі доводи не вказані позивачем в адміністративному позову як підстави для його подання. До того ж апелювання позивача до того, що на підставі спірного рішення забудовники порушуватимуть пожежні та санітарні норми також не підлягають врахування, оскільки перебувають поза предметом доказування у цій справі, мають суб`єктивно-прогнозований характер. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та правомірність відмови у їх задоволенні оскаржуваним рішенням суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. За правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі № 140/1192/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 11 травня 2023 року.