Постанова 4857 № 300/1289/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1289/21 пров. № А/857/5050/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (суддя першої інстанції Шумей М.В., м. Івано-Франківськ) В С Т А Н О В И В : 30 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів з надання пропозиції іншої рівнозначної вакантної посади у Головному управління ДПС в Івано-Франківській області або за його згодою посади на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді. Просив зобов`язати надати іншу рівнозначну посаду у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області або за його згодою посаду на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо невжиття заходів з надання пропозиції ОСОБА_1 іншої рівнозначної вакантної посади у Головному управління ДПС в Івано-Франківській області або за його згодою посади на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді. Зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області надати ОСОБА_1 іншу рівнозначну посаду у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області або за його згодою посаду на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 не перебував і не перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області. Позивач був працівником Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що підтверджено наказом Державної фіскальної служби України №3717-о від 25 листопада 2015 року про звільнення ОСОБА_1 та записом у його трудовій книжці про звільнення з посади заступника начальника ДПІ у Косівському районі у зв`язку з переходом на виборну посаду. Обов`язок в частині продовження дії трудового договору з працівником переходить на новоутворену установу тільки в разі ліквідації установи. Однак, ДФС України та головне управління ДФС в Івано-Франківській області продовжують діяти і не є ліквідованими, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не може бути належним відповідачем у даній справі. Представник апелянта Токар В.І. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених. Позивач та його представник ОСОБА_2 у судове засідання повторно не заявились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджено довідками про доставку судових повісток в їх електронні кабінети 10 квітня 2023 року л 17 годині 44 хвилин. 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити оскаржуване судове рішення без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 25 листопада 2015 року був звільнений з посади заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області у зв`язку із переходом на виборну посаду (п. 5 ст.36 КЗпП України), що підтверджено копією наказу ДФС України від 25.11.2015 № 3717, записом в трудовій книжці ( а.с. 18). У період з 26.11.2015 по 03.12.2020 позивач виконував обов`язки Попельниківського сільського голови. Повноваження ОСОБА_1 03.12.2020 припинено відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад». На звернення позивача до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області листом від 31.12.2020 №6834/10/09-19-05-03 відповідач відмовив у працевлаштуванні з підстав відсутності у штатному розписі посади, яку останній займав раніше. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із запитом на публічну інформацію про перелік всіх вакантних посад у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківської області у період з 04.12.2020 - 15.03.2021, зазначивши найменування посади, її категорію та підкатегорію. Листом від 22.03.2021 позивачу надана інформація про перелік вакантних посад, з якої видно наявність вакантних посад різних категорій та підкатегорій. Статтею 118 КЗпП України визначено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Законом України «Про статус депутатів міських рад» передбачена охорона трудових та інших прав депутатів місцевої ради. Із змісту ст.33 Законом України «Про статус депутатів міських рад» видно, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. Отже, законодавець передбачив обов`язок роботодавця запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді. Аналіз норм ст.235 КЗпП України дають підстави для висновків, що у разі встановлення факту незаконного звільнення, орган, який вирішує спір, поновлює особу на посаді, яку вона займала до звільнення. Таким чином, ОСОБА_1 який звільнений від займаної виборної посади, має бути поновлений на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яку він обіймав до переходу на виборну посаду у Попельниківську сільську раду, після закінчення таких повноважень, а при відсутності такої посади - на іншій рівноцінній роботі (посаді) Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Пунктом Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21.08.2019 №682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до Наказу ДПС України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28.08.2019 № 36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється. 17.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації. Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції що правонаступником ДФС України є ДПС України, зокрема Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, який зобов`язаний працевлаштувати позивача, який був звільненим від роботи внаслідок обрання його на виборну посаду, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р. виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом, запис про припинення ДФС України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській у Реєстрі на момент подання позовної заяви ОСОБА_1 та вирішення судом першої інстанції даного спору відсутній, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 193). ДФС України та Головне управління ДФС в Івано-Франківській області продовжують здійснювати свої повноваження як юридична особа публічного права, не припинили свою діяльність та не є ліквідованими. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року « 1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року « 682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України. Тобто, про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску. Водночас, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до даних нормативно правових актів. Аналіз ст.104 ЦК України дають підстави для висновків, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тобто, при реорганізації до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але й правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дію трудового договору з працівником. Проте, такий обов`язок переходить до новоутвореної установи в разі повної ліквідації органу, з якого відбулось звільнення. В іншому випадку працівник не вправі вимагати поновлення на роботі у заново утвореному органі, якщо він не був переведений до такої установи в установленому законом порядку. Згідно ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України). Із системного аналізу наведених правових норм видно, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості залучити до участі співвідповідача судом апеляційної інстанції КАС не передбачено. Суд першої інстанції не залучив до участі у справі Головне управління ДФС в Івано-Франківській області . При цьому, Головне управління ДПС України в Івано-Франківській області не порушило права позивача на працю і підстав для визнання його дій (бездіяльності) неправомірними з подальшим зобов`язанням надати посаду, немає. Враховуючи невірно обраний спосіб захисту та не залучення до участі у справі в якості відповідачів ДФС України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області , підстав для задоволення позову немає. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 15.04.2020 у справі № 818/572/16. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про задоволення позову до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Із огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Керуючись ст.ст.243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11.05.2023 у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Затолочного В.С.