Ухвала КГС ВС № 914/990/22

УХВАЛА 10 травня 2023 року м. Київ cправа № 914/990/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до 1.Приватного підприємства "ГАЛИЧБУДСЕРВІС",

2. Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 4 710 059,68 грн.,- ВСТАНОВИВ: 18.04.2023 Акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 410-1/1052 від 14.04.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 5/116 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023. Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги). Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 грн. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 141 301,79 грн (70 650,89 (1,5 відсотка від оспорюваної суми) х 200% = 141 301,79). Проте, матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 410-1/1052 від 14.04.2023 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 141 301,79 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 141 301,79 грн за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22. Згідно вимог ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 914/990/22 складено та підписано 17.03.2023. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 в касаційному порядку припадав на 06.04.2023. В даному випадку, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою № 410-1/1052 від 14.04.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 914/990/22 - 18.04.2023, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження. Проте, касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 410-1/1052 від 14.04.2023 містить клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22, яке мотивоване тим, що оскаржувана постанова отримана скаржником 30.03.2023, а працівники юридичної служби проходять військову службу. Колегія суддів, розглянувши ці обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що наведені скаржником у клопотанні підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними. Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті). Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень. Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду. Суд зазначає, що скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи № 914/990/22, зробити з неї копії, одержати копію судового рішення або дізнатися про рух справи за допомогою контакт-центру відповідного суду. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 914/990/22 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.03.2023. Отже можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, враховуючи також те, що апеляційна скарга подавалась самим скаржником і його представник був присутній в судовому засіданні 13.03.2023 при прийнятті оскаржуваної постанови. Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Враховуючи зазначене, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою Західним апеляційним господарським судом постановою від 13.03.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, текст якої, оприлюднено 22.03.2023, та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, в межах строків, визначених ст. 288 ГПК України, а звернувся тільки 18.04.2023. Скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 30.03.2023 при цьому, доказів отримання відповідної постанови (копії конверту суду апеляційної інстанції, поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, витягу з сайту "Укрпошта" тощо) до клопотання не додано. Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Отже заявником касаційної скарги, на підтвердження його доводів про дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови 30.03.2023, не надано поштового конверту в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити достовірність доводів вищевказаних клопотань, а отже доводи клопотань не підтверджено належними та допустимими доказами. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що штамп вхідної кореспонденції скаржника не може вважатися належним доказом щодо отримання копії оскаржуваної судового рішення, оскільки відповідні вхідні штампи проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Стосовно зазначення скаржником причин пропуску на касаційне оскарження Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку. Скаржник також не надав доказів, які би підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строків на касаційне оскарження у справі. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Судова колегія відзначає, що внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі касаційних скарг та оформлення їх змісту. При цьому викладені скаржником та описані вище причини пропуску строку на касаційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України" зазначено, що, задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи і просто обмежившись указівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою у межах встановленого строку, та які би підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з касаційною скаргою у передбачені процесуальним законодавством строки, скаржник не надав. З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023. Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Тому колегія суддів вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження вищевказаної постанови з наведенням інших підстав для поновлення строку та додаванням відповідних доказів. З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 410-1/1052 від 14.04.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22- визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 410-1/1052 від 14.04.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 залишити без руху.

3. Надати Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб: - надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 141 301,79 грн за подання касаційної скарги постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 .

5. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" має право у термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

6. Документи про усунення недоліків касаційної скарги та заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський В.Я. Погребняк