LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/10470/22

від 10.05.2023 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/10470/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 10 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 17 квітня 2023 року до суду ід позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №564017 позивачці з 22.10.2012 встановлена друга група інвалідності. Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 20.10.1981 ОСОБА_1 з 09.04.1998 працює бухгалтером в Хмельницькому обласному центрі зайнятості та до 01.03.2015 працювала на посаді, яку було віднесено до посад державної служби. Стаж державної служби ОСОБА_1 становить 16 років 10 місяців 24 дні. З 02.03.2015 проходження державної служби припинено у зв`язку з втратою чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №410-р "Про віднесення посад працівників державної служби зайнятості до відповідних категорій посад державних службовців" та набранням чинності наказу Мінсоцполітики від 16.12.2014 № 1043 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості", наказу Державного центру зайнятості від 19.02.2015 №20 "Про зміни в організації праці, істотних умов праці в державній службі зайнятості", наказу обласного центру зайнятості від 26.02.2015 №6-ор "Про введення в дію структури та штатного розпису Хмельницького обласного центру зайнятості". ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.10.2012 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV. З 22.04.2019 позивачка отримує пенсію за віком згідно з Законом №1058-ІV. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 15.09.2022 щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 15.09.2022 №22-07/1992 та від 15.09.2022 №22-07/1995, виданих Хмельницьким обласним центром зайнятості. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.09.2022 №968250876400 відмовлено в задоволенні заяви позивачки від 15.09.2022. Зазначено, що згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 20.10.1981 стаж державної служби ОСОБА_1 складає 16 років 10 місяців 24 дні (за період роботи в Хмельницькому обласному центрі зайнятості з 09.04.1998 по 01.03.2015, з 02.03.2015 - проходження державної служби припинено у зв`язку з втратою чинності розпорядження КМУ від 04.06.1994 №410 про віднесення посад працівників державної служби зайнятості до відповідних категорій посад державних службовців, набранням чинності наказу Мінсоцполітики від 16.12.2014 №1043 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості", наказу Державного центру зайнятості від 19.02.2015 №20 "Про зміни в організації праці, істотних умов праці в державної службі зайнятості", наказу центру зайнятості від 26.02.2015 №6-ор "Про введення і дію структури та штатного розпису Хмельницького обласного центру зайнятості"). Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон №1058-ІV. Реалізацію права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон №889-VIII. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII). Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII). Зі змісту частини 9 статті 37 Закону №3723-XII слідує, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV таким особам: особам визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років; або особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. З матеріалів справи встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи в період перебування на державній службі та відповідно до записів в трудовій книжці трудовий стаж на посадах віднесених до державної служби станом на 01.05.2016 складає 16 років 10 місяців 24 дні, що також не заперечується відповідачами. Тому, вона належить до осіб, визнаних інвалідами ІІ групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років. Враховуючи зазначені положення законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.09.2022 №968250876400 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви. Оскільки позивач з заявою про переведення на пенсію за іншим законом звернулася до пенсійного органу 15.09.2022, нарахування та виплата такої пенсії повинно проводитись саме з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 15.09.2022. Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачці пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Хмельницького обласного центру зайнятості від 15.09.2022 №22-07/1992 та від 15.09.2022 №22-07/1995. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»