Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/38970/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/38970/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА Іменем України 09 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (код ЄДРПОУ: 31202310) знеструмити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити, розташовані за адресою: провулок Чугуївський, б. 21 у Солом`янському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки; - обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві; - контроль за виконанням судового рішення щодо усунення товариством вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для вжиття заходів реагування відсутні. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Також скаржник подав до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просив зупинити провадження у справі до припинення дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до частин першої, другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації, - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді. Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом. Колегія суддів наголошує на тому, що запровадження воєнного стану, припинення роботи певних структурних підрозділів відповідача, збільшення його витрат та облік кредиторської заборгованості, намагання відновити виробництво, а так само і особливості діяльності позивача у період воєнного стану, не є обставинами, які перешкоджають розгляду справи та не є законодавчими підставами для зупинення провадження у справі. Безпідставним є також посилання на те, що застосування заходів реагування призведене то того, що працівники залишаться без роботи. Проте, суд звертає увагу, що забезпечення можливості використання потенційно небезпечного об`єкта чи збереження робочих місць внаслідок використання такого об`єкта не є метою інституту зупинення провадження у судовій справі. За таких обставин, заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню, оскільки підстави для зупинення провадження у справі відсутні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 12.10.2021 №971 «Про проведення планових перевірок», на підставі якого видано повідомлення від 21.10.2021 №21/2038 про проведення планової перевірки, яке вручено позивачу 27.10.2021. Також на підставі вказаного наказу видано посвідчення від 08.11.2021 №8124, яке видано на проведення планової перевірки приміщень ТОВ «Арсенал-Центр», розташованих за адресою: провулок Чугуївський, б. 21 у Солом`янському районі м. Києва. За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки позивачем складено акт перевірки від 23.11.2021 №1009, яким зафіксовано 37 порушень, а саме:

1. Не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що є порушенням абзацу 1 частини 2 статті 57 КЦЗУ;

2. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ;

3. Не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями, що є порушенням пункту 1.12 глави І розділу IV ППБУ;

4. Не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (всіх наявних приміщень), електроустановок в порушення п. 1.1. IV ППБУ;

5. Не проведено підвищення межі вогнестійкості металевих несучих та огороджувальних конструкцій до нормованої відповідно до табл. 1 ДБН В.1.1-7 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», що є порушенням пункту 2.23. глави 2 розділу III ППБУ;

6. На об`єкті не розроблені та не вивішені на видимих місцях фотолюмінісцентні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі відповідно до ДСТУ 7313 (порушення вимог п. 7.1.9. ДБН В.1.1-7-2016), що є порушенням пункту 22, пункт 5 розділу II ППБУ;

7. Отвори, що утворені при перетинанні протипожежних перешкод комунікаційними системами не зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що є порушенням пункту 2.4 глави 2 розділу III ППБУ;

8. Всі приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуації людей, в порушення вимог ДБН В.2.5-56, що є порушенням пунктом 1.2. глави 1 розділу V ППБУ;

9. Приміщення гаражу (автогосподарства) та виробничо-складської будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (СПС), що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

10. У виробничо-складській будівлі не встановлено систему димовидалення в порушення п. 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням пункту 1.2. глави 1 розділу V ППБУ;

11. Не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до з ГОСТ 12.1.004-91, що є порушенням пункту 2.33 глави 2 розділу III ППБУ;

12. Двері евакуаційних виходів не зачинено на замки, які відчиняються з середини без ключа, що є порушенням пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ;

13. Двері складських (підсобних) приміщень, приміщень електрощитових та архівів не виконанні протипожежними, з відповідною межею вогнестійкості, що є порушенням пункту 2.3 розділ III ППБУ;

14. Допускається експлуатація та влаштування тимчасових ділянок електромереж, що є порушенням пункту 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ;

15. Допускається улаштування на шляхах евакуації 1-го поверху турнікету, який перешкоджає вільній евакуації людей, що є порушенням пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ;

16. Коридори, які недостатньо забезпечені природним освітленням не обладнані системою димовидалення в порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

17. Не підтверджено, що наявні системи протипожежного захисту знаходяться у справному стані та утримуються в постійній готовності до виконання роботи (не надано документи щодо виводу тривожних сповіщень від приймально-контрольного приладу СПЗ на пульт централізованого пожежного спостерігання та договори на технічне обслуговування), що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

18. Відсутні двері, які відокремлюють сходову клітку від інших приміщень, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

19. На шляхах евакуації влаштовано пороги висотою понад 0,5 м в порушенні вимог п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (виходи на евакуаційну сходову клітку), що є порушенням пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ;

20. Не проводилось технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів, що є порушенням підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;

21. Посадові особи призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (приміщення надані в орендне користування), що є порушенням пункту 16 розділу II ППБУ;

22. Офісні приміщення не забезпеченні 2 струменями води на кожну точку приміщення від внутрішніх пожежних кранів (встановлені перегородки зменшують зону дії ПК) відповідно до пункту 2 таблиці 3 розділу 8 ДБН В.2.5-64., що є порушенням пункту 22 розділ II, пункт 2.2., підпункт 9, глава 2, розділ V ППБУ. 23. 3 приміщень мансардного поверху не передбачено 2-х евакуаційних виходів безпосередньо назовні в порушення вимог п. 7.2.4. ДБН В.1.1-7-2016, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ; 24. 3 приміщень 1-4 поверхів не передбачено 2-х евакуаційних виходів безпосередньо назовні в порушення вимог п. 7.2.4. ДБН В.1.1-7-2016 (вихід на другу евакуаційну сходову клітку заблоковано), що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

25. Допускається встановлення під сходовою кліткою банкомату, що є порушенням пункту 2.37 розділ III ППБУ;

26. Двері на шляхах евакуації (виходи на другу евакуаційну сходову клітку) не навішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації, що є порушенням пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ;

27. Двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перевішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації людей та не зменшували нормативну ширину коридорів в порушення вимог п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7-2016, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

28. Вікна на сходових клітках не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів в порушення вимог п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7-2016, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

29. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на інформаційних стендах, що є порушенням статті 20 КЦЗУ;

30. Відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту, що є порушенням частини 2 статті 20 КЦЗУ;

31. Керівник (директор) товариства не пройшов навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що є порушенням статті 20, статті 39 КЦЗУ;

32. На шляхах евакуації допускається влаштування з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу (сходова клітина) (що суперечить вимогам п.7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»), що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

33. Ширина евакуаційних дверей з кімнати для персоналу на 1-му поверсі менше 0.8м, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ;

34. Приміщення серверних (комутаційних) не відокремленні від інших приміщень протипожежними перегородками та не обладнано системою пожежогасіння в порушення вимог ДБН 2.5- 56:2014 та ДБН В.1.1-7.2016, що є порушенням пункту 22 розділ II ППБУ, пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;

35. Прибудована котельня на твердотопливному паливі не обладнана автоматичною системою пожежогасіння в порушення вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням пункту 1.2 глави 1, розділу V ППБУ;

36. У виробничо-складській будівлі влаштовані робочі місця комірників без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей (влаштовані металеві тимчасові споруди), що є порушенням підпункт 9 пункту 9.1 глави 9 Розділу VI ППБУ;

37. На території об`єкта відсутні та не встановлені спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння, що є порушенням пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ. У зв`язку із виявленими порушеннями, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскільки на час розгляду справи належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей до суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: провулок Чугуївський, б. 21 у Солом`янському районі м. Києва, шляхом знеструмлення джерела електроживлення та накладення печатки на розподільчі електрощити, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, підлягають до задоволення. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення. Згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Як зазначалося, у ході здійснення перевірки на спірному об`єкті, позивачем було виявлено ряд порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На переконання колегії суддів, виявлені у ході здійснення перевірки на спірному об`єкті порушенні, дійсно свідчать про наявність ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, у тому числі й у разі виникнення надзвичайної ситуації (задимлення, пожежі, тощо). У даному випадку взаємозв`язок фактів порушень із їх можливим наслідком у вигляді загрози життю та здоров`ю людей у разі настання небезпечної ситуації є очевидним та не потребує застосування будь-яких спеціальних знань. Наявні у матеріалах справи документи не містять достовірної інформацію щодо необґрунтованості виявлених під час перевірки порушень, і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про їх усунення. Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Функція контролю (нагляду) у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна покладена, зокрема, на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу. Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року по справі №640/16673/19. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відповідач не спростовує виявлених порушень, посилаючись при цьому на допущення позивачем та судом першої інстанції процедурних порушень. Так, також вказує про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що, однак, не відповідає дійсності, оскільки відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 18.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також відповідач зазначає про те, що документи, долучені до позовної заяви документи підписані неповноважною особою - державним інспектором Гуриненком М.В. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що державний інспектор Гуриненко М.В. є посадовою особою, яка здійснювала спірну перевірку, проте документи, які б підтверджували його повноваження на засвідчення копій документів позивача матеріали справи дійсно не містять. Проте, колегія суддів не має об`єктивних сумнівів у достовірності долучених до позовної заяви копій документів, про невідповідність таких документів чи про їх підробку не вказує і сам скаржник. Тому, ненадання доказів повноважень ОСОБА_1 на засвічення копій документів не може бути визнане формальною підставою для їх неприйняття. Безпідставним є посилання скаржника на необгрунтованість допуску посадових осіб позивача до проведення перевірки та її здійснення за відсутності повноважених осіб відповідача. Так, суб`єктивна позиція директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" щодо відмови у допуску позивача до перевірки не спростовує виявлених порушень, а повноваження ОСОБА_2 як особи, відповідальної за пожежну безпеку, підтверджуються наказом ТОВ "Арсенал-Центр" від 14.01.2021 №1/1В, що вижданий за підписом генерального директора - ОСОБА_3 . Посилання в апеляційній скарзі про те, що відповідачу не відомо про вказаний наказ, колегія суддів відхиляє, оскільки копія вказаного наказу об`єктивно присутня в матеріалах справи. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя А.Ю. Коротких