Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/3703/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3703/22 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Головань О.В. ПОСТАНОВА Іменем України 09 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: 1) визнати бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й невиконання рішення суду протиправною; 2) стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення й затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 17.05.2018 до 20.01.2021; 3) зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій в строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового, страхового (пенсійного) стажу. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2022 позов залишено без розгляду. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа №640/15060/19 до одного відповідача з приводу тих самих правовідносин і з тих самих підстав. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 КАС). Згідно частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 9 КАС передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, залишення позову без розгляду за пунктом 3 частини першої статті 240 КАС можливе лише у тому випадку, якщо існує такий, що перебуває на розгляді у суді спір за іншою позовною заявою із вимогами цього ж позивача, які заявлені то того ж самого відповідача, про той самий предмет і з тих самих підстав. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що у справі №640/15060/19 вже розглядається спір за позовом, поданий одним позивачем до одного відповідача з приводу тих самих правовідносин і з тих самих підстав. Так, у справі №640/15060/19 позивачем - ОСОБА_1 до відповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій були заявлені вимоги: 1) стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2018 по день ухвалення рішення у даній справі; 2) зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій в строк не пізніше десяти робочих днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у даній справі зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу до вислуги років, строків трудового та страхового стажу. Відтак, позивач та відповідач у справах №640/15060/19 та №640/3703/22 однакові. Не зважаючи на те, що позовні вимоги сформульовані по-різному, предмет спору все ж є одним у цих справах - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період, що охоплює, зокрема з 17.05.2018 по 20.01.2021, а також зарахування цього періоду у до вислуги років, трудового та страхового стажу позивача. Заявлення у даній справі додаткової вимоги щодо визнання протиправними дій як підстави для стягнення коштів також не може бути визнано обставиною, що змінює предмет спору поряд із предметом спору у справі №640/15060/19. Щодо підстав позову, то в обох справах №640/15060/19 та №640/3703/22 ним є невиконання судового рішення про поновлення на роботі (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15). Вказівка у позові у даній справі №640/3703/22 певних нових фактів, які виникли вже після подання позову у справі №640/15060/19 та які не стосуються предмету спору (зокрема, як наполягає позивач в апеляційній скарзі, у позові містилося посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №640/9388/20), не змінює підставу позову, що пов`язана із невиконанням саме з 17.05.2018 саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15. Таке посилання не є свідченням того, що підстави позову у справах №640/15060/19 та №640/3703/22 є різними. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у справах №640/15060/19 та №640/3703/22 дійсно мають місце ті самі сторони, самий предмет та ті самі підстави позову. Посилання в апеляційній скарзі на те, що провадження у справі №640/15060/19 наразі припинено колегія суддів відхиляє. Так, дійсно, Окружним адміністративним судом міста Києва 04.07.2022 постановлено ухвалу, якою за поданою 29.06.2022 позивачем заявою на підставі пункту 5 частини першої статті 240 КАС залишено без розгляду позов у справі №640/15060/19. У свою чергу, оскаржувану ухвалу було постановлено 22.06.2022, тобто до подання позивачем відповідної заяви та постановлення згаданої ухвали у справі №640/15060/19. Обставини дотримання строків направлення оскаржуваної ухвали жодним чином не впливають на її правомірність. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що подаючи позов у даній справі позивач не міг не знати про наявність спору у справі №640/15060/19, проте в порушення пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС навів у позові недостовірні дані, ввівши таким чином суд в оману. З огляду на це, посилання позивача на те, що він подаючи заяву про залишення без розгляду позову у справі №640/15060/19 не знав про прийняття оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції вважає неприйнятним, оскільки дії позивача щодо подання кількох позовів та подальша відмова (прохання залишити без розгляду) від одного з них на власний вибір, у даному випадку не свідчить про його добросовісність та має ознаки зловживання процесуальними правами. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про залишення позову без розгляду, оскільки станом на час постановлення оскаржуваної ухвали були безумовні підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 240 КАС. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2022 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя А.Ю. Коротких