Постанова 4855 № 620/3405/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3405/22 Суддя першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та скасувати відповідний висновок та наказ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу зі встановленням інвалідності відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4 та підготувати відповідний висновок та наказ. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник просить врахувати, що однією з умов призначення одноразової грошової допомоги є отримання травми під час виконання основних завдань та повноважень поліції. Оскільки обставини отримання травми позивачем не пов`язані із здійсненням повноважень та основних завдань міліції, які на той час визначалися ст. 2 Закону України «Про міліцію», виплату грошової допомоги здійснено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Скаржник також наполягає на тому, що ОСОБА_1 пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, без поважних причин. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 06 січня 2022 року звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області із заявою/рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності. До рапорту позивач додав копії довідки та виписки МСЕК, копія свідоцтва про хворобу, актів форми Н-1 та Н-5, копії паспорта та ідентифікаційного коду. Відповідно до актів форми Н-1 та Н-5 нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю. Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області за наслідками розгляду звернення позивача було складено та затверджено висновок від 02 лютого 2022 року про призначення одноразової грошової допомоги в сумі 195730 грн 00 коп на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та винесено наказ № 54 б/с від 04 лютого 2022 року про виплату одноразової грошової допомоги, про що позивача повідомлено листом від 08 лютого 2022 року. Не погоджуючись із виплатою одноразової грошової допомоги саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що згідно з актами форми Н-1, Н-5 та висновком службового розслідування від 17 лютого 2010 року, нещасний випадок із позивачем стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, у зв`язку з чим позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, адже він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства. Особливості соціального захисту поліцейських визначені в розділі IX вказаного Закону. Зокрема, підстави для виплати і розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського закріплені у ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно з вказаною нормою права одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Між сторонами справи виник спір щодо правової підстави для нарахування та, відповідно, розміру одноразової грошової допомоги. Позивач вважає, що має право на виплату такої допомоги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», в той час як відповідач наполягає на тому, що виплативши вказану допомогу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», діяв правомірно. Розміри одноразової грошової допомоги визначені у ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з якою розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема у разі визначення її поліцейському: - внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; - внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги пов`язана з отриманням ним травми. Положення п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовуються у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції. У свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Таким чином для правильного вирішення цього спору належить встановити, чи була травма отримана саме під час виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції. Відповідна інформація викладена в акті розслідування нещасного випадку, що трапився 17 січня 2010 року з старшим інспектором штабу УМВС в Чернігівській області майором міліції ОСОБА_1 форми Н-5, акті № 1 від 18 лютого 2010 року про нещасний випадок майора міліції ОСОБА_1 форми Н-1 та висновку службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень майором міліції ОСОБА_1 від 17 лютого 2010 року. Згідно з п. 6 акту форми Н-5 нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю. Такі ж відомості про обставини отримання травми позивачем зазначені в п. 14 акту форми Н-1 та в п. 2 висновку службового розслідування. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Також колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду з цим позовом встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, становить шість місяців і був дотриманий позивачем. Так, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , де зазначено правову підставу для її виплати - п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», було затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 02 лютого 2022 року. Рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було закріплене в наказі № 54 б/с від 04 лютого 2022 року. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 08 лютого 2022 року № 241/124/05/21-2022. З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 02 травня 2023 року, тобто в межах строку, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України. Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що строк звернення до суду з цим позовом встановлений саме ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Разом з тим спір, що виник між сторонами цієї справи, стосується проведення соціальної виплати - одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського. Право на отримання такої виплати хоч і пов`язане з проходженням позивачем служби в міліції на час отримання травми (17 січня 2010 року), однак сам спір про нарахування одноразової грошової допомоги виник між ОСОБА_1 як отримувачем такої допомоги та Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області як суб`єктом владних повноважень, що приймає рішення про нарахування і виплату такої допомоги, а не органом, в якому позивач проходить публічну службу. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 21 вересня 2022 року та не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк С.Б. Шелест