Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/5772/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5772/22 Суддя першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні пенсії за віком у 2020 році показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії з 01 травня 2020 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме - за 2017-2019 роки. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що 01 травня 2020 року позивача було переведено на пенсію іншого виду. До вказаної дати позивач вже отримувала пенсію за віком, призначені відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05 травня 2011 року. У зв`язку з цим відповідач вважає, що під час проведення перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, слід розраховувати за правилами, встановленими на час звернення за призначенням пенсії вперше. Також відповідач наголошує на тому, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин. Відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області у зв`язку з призначенням пенсії за віком з 05 травня 2011 року відповідно до Закону України «Про державну службу». Надалі відповідно до п. 8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, позивача з 01 травня 2020 року переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір якої обчислено виходячи із показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просила обчислювати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки. Листом від 01 серпня 2022 року № 5597-4243/Ж-02/8-2500/22 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що первинно позивачу призначено пенсію відповідно до положень Закону України «Про державну службу». Натомість у травні 2020 року мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Натомість ОСОБА_1 з 05 травня 2011 року була призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про державну службу» як державному службовцю. Такий вид пенсії не був передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не був однією з форм пенсійного забезпечення, визначених таким Законом. Саме Закон України «Про державну службу» був спеціальним нормативно-правовим актом, який визначав умови пенсійного забезпечення для окремих категорій працівників - державних службовців. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Положеннями ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої саме цим Законом, на інший. Водночас ОСОБА_1 у травні 2020 року було призначено іншу пенсію за іншим законом, аніж була їй призначена раніше. Під час розгляду та вирішення справи колегія суддів враховує, що порядок застосування абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо особи, яка отримувала пенсії, призначену відповідно до іншого закону, у подальшому подала заяву про призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», був визначений у постановах Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі № 497/2156/16-а, від 24 липня 2019 року у справі № 266/3680/16-а, від 15 серпня 2019 року у справі № 211/5907/16-а, від 13 лютого 2020 року у справі № 263/3478/17, від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а. Зміст правового висновку Верховного Суду, викладеного у вказаних постановах, полягає у тому, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» / Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії. Показник середньої заробітної плати при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії в силу вказаних законів не застосовувався. За призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше. Верховний Суд дійшов до висновку, що за вказаних обставин застосування ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначені правові висновки були сформульовані під час розгляду справ за позовними заявами осіб, які отримували пенсію за законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак такі висновки повною мірою підлягають врахуванню під час розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державу службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. Так, відповідно до ч. 2 ст. 37 вказаного Закону у редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивача, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Колегія суддів враховує, що з 01 червня 2016 року набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас ОСОБА_1 після набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII продовжувала отримувати пенсії, призначену та обчислену за правилами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державу службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. Зазначена норма права встановлювала порядок обчислення пенсії, який повністю відрізняється від механізму обчислення пенсії, що передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державу службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, як і положення законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не передбачає використання такого показника як «Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії». За таких обставин, посилання відповідача на ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як на підставу для висновку про те, що позивач не має права на розрахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки, є необґрунтованими. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Враховуючи, що пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу в травні 2020 року призначено вперше, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона має право на розрахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 . Стосовно доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо пропуску строку звернення до суду колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивач не зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідні дії були вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області автоматично на підставі п. 8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №

124. Згідно з вказаною нормою права перерахунок пенсії особам, яким пенсію/щомісячне довічне грошове утримання призначено відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379, проводиться для визначення частини розміру, обчисленої відповідно до Закону. Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379, проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку України. Особи, пенсію яким відповідно до абзацу другого цього пункту переведено на пенсію на умовах Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду України для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законодавчих актів, передбачених абзацом другим цього пункту, з установленням розміру пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява. Звертаючись до суду з вимогою про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без поважних причин, відповідач не довів, що здійснивши автоматичне переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами її пенсійної справи, проінформував ОСОБА_1 про прийняте рішення та повідомив порядок розрахунку пенсії. Натомість приєднані до матеріалів справи письмові докази вказують на те, що відповідну інформацію позивачу було надано лише листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 01 серпня 2022 року № 5597-4243/Ж-02/8-2500/22. З адміністративним позовом за захистом свого права на розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме - за 2017-2019 роки, ОСОБА_1 звернулася 15 серпня 2022 року, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України та обчисленого з дня, коли позивач дізналася про порушення свого права на отримання пенсії в належному розмірі. Колегія суддів також враховує доводи відповідача про те, що згідно з п. 43 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень. Також в апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області посилається на положення постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», якими встановлені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що застосовуються при перерахунку пенсій у відповідних роках. Разом з тим зазначені нормативно-правові акти встановлюють особливості проведення перерахунку пенсій і не визначають правил їх призначення. Колегія суддів повторно наголошує на тому, що ОСОБА_1 01 травня 2020 року було саме призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не проведено її перерахунок. Враховуючи, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу відбулося у травні 2020 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона має право на розрахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки. Таким чином доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 26 грудня 2022 року, та не можуть бути підставами для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 268, 272, 287, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк С.Б. Шелест