Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/18710/24
від 27.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/18710/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року (головуючий суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/18710/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 12.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення позивачу з 21.04.2020 року суми пільгової пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.04.2020 р. позивачу перерахунок пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум у відповідності до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією з 21 квітня 2020 року. В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з 2020 року призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по Списку №2, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Даний вид пенсії позивачу призначено вперше, а отже відповідач мав застосувати показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки, під час призначення позивачу даної пенсії, однак відповідач протиправно застосував показники за 2014-2016 роки. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення позивачу з 21.04.2020 року суми пільгової пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.04.2020 року позивачу перерахунок пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум у відповідності до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017 -2019 роки, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, з 21.04.2020 року. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся вперше 21.04.2020. Отже, в даному випадку відповідач на час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, а не за 2014, 2015 та 2016 роки, як застосовував відповідач. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що у 2020 році позивачу призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку по Списку №2, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що проводити позивачу повторні автоматизовані перерахунки пенсії з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.023 та з 01.03.2024 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України із застосуванням середніх заробітних плат в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчислених як середній показник за 2017-2019 роки, збільшених на коефіцієнти підвищення, немає підстав, так як призведе до зменшення розміру пенсії. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що з 21.04.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по Списку №2, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком пенсійним органом застосовано показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії позивача з 21.04.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1.01.2018 року по 31.12.2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивач за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся вперше 21.04.2020. Отже, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вперше. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відповідач на час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року по справі №520/6808/17 та від 09.06.2021 року по справі №367/1276/17. З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо незастосування показників середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, при призначенні позивачу пенсії за віком 21.04.2020 та протиправного застосування у вказаний період показників середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 27.02.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя Н.А. Олефіренко