Постанова 4814 № 619/3325/14

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 619/3325/14 Номер провадження 22-з/814/38/23 Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гальонкіна С.А., суддів: Хіль Л.М., Одринської Т.В., при секретарі - Гречці Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), стягувач - ОСОБА_1 , в с т а н о в и л а : Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року у справі № 619/3325/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійснення права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено частково. Виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено. 13 листопада 2015 року державним виконавцем ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Харківської області була винесена постанова про відкриття (поновлення) виконавчого провадження №45188086 та №45188179 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . 15 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Топоріною Л.О. у вказаному виконавчому провадженні була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» через те, що вимоги виконавчого документа виконані фактично у повному обсязі. 03 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріною Л.О. на підставі заяви ОСОБА_1 було відновлено виконавче провадження № 45188086 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . Вказану постанову ОСОБА_2 було оскаржено до Дергачівського районного суду. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, зазначену ухвалу в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріної Любові Олександрівни щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження від 03 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 45188086 неправомірними. Скасовано постанову Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відновлення виконавчого провадження від 03 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 45188086. В іншій частині ухвала суду не оскаржувалась та не переглядалась. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про відновлення виконавчого провадження та винесення ухвали про повторне виселення боржника задоволено частково. Повторно виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року - скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений останнім за подачу апеляційної скарги в розмірі 454 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5120 грн. 00 коп. 28 жовтня 2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового судового рішення. Просив вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, а саме витрат ОСОБА_1 на правову допомогу у вигляді гонорару адвокату за складення відзиву на скаргу ОСОБА_2 в сумі 5120 грн. В обґрунтування заяви вказував на наявність у справі відзиву та невирішення питання судових витрат в суді першої інстанції за клопотанням у відзиві. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 26 грудня 2022 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Від ОСОБА_2 та її представника - адвоката Щит І.А. жодних заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надходило. 02 травня 2023 року не електронну адресу суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Щит І.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано хворобою представника. Однак до клопотання не додано жодних доказів перебування Щита І.А. на лікарняному та неможливості прибути на розгляд справи у зв`язку з хворобою. Крім того клопотання не підписане цифровим підписом та подано не через систему «Електронний суд», а тому не може вважатися таким, що підписане і подане належним чином. Підстави відкладення апеляційного розгляду відсутні. Колегія суддів, перевіривши в режимі відеоконференції матеріали справи та доводи заяви про постановлення додаткового рішення, вважає за можливе задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного. Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення в разі не вирішення судом питання про судові витрати. Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2021 року до суду першої інстанції надано відзив на скаргу ОСОБА_2 від 17 жовтня 2021 року на дії державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), підписаний ОСОБА_1 У вказаному відзиві ОСОБА_1 просить суд першої інстанції відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги на дії державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), винести окрему ухвалу про направлення до правоохоронних органів копій документів з матеріалів справи із повідомленням про вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також розподілити судові витрати по справі. Професійна правнича допомога у справі надавалася ОСОБА_1 на підставі договору № 01-25/10-21 про надання правничої допомоги у вигляді написання відзиву на скаргу (а.с. 43-44) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.42). У підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: акт приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги від 25 жовтня 2021 року (а.с.45), квитанцію про оплату виконаних адвокатом робіт від 25.10.2021 року на суму 5120 грн.(а.с.46), а також платіжне доручення №P24A913295269A23342 від 25.10.2021 року на суму 5120 грн (а.с.47). Отже, на підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 надані відповідні та належні докази. Разом з тим, слід зазначити, що жодних заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу інші сторони не заявляли. Таким чином, з урахуванням доводів клопотання адвоката Подвезька Д.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у вигляді складення відзиву на скаргу є співмірною зі складністю справи та самим звітом про виконані роботи. Керуючись ст.136, ст.141, ст.270 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича про ухвалення додатковоого рішення у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), стягувач - ОСОБА_1 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5120 грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С.А. Гальонкін Судді Л.М. Хіль Т.В . Одринська