Ухвала КЦС ВС № 761/3894/18

Ухвала 08 травня 2023 року місто Київ справа № 761/3894/18 провадження № 61-5754ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув заяву про самовідвід колегії суддів у складі: Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю. та Ступак О. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у лютому 2018 року звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»), третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у якому просила: - визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про її звільнення з посади заступника директора з інформаційних технологій та персоналізації, - поновити її на посаді заступника директора з інформаційних технологій та персоналізації ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» з 27 грудня 2017 року; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 25 вересня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 . Постановою від 20 грудня 2018 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року - без змін. Постановою від 29 січня 2020 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасував постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою від 23 липня 2020 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд визнав незаконним наказ ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» від 26 грудня 2017 року № 1452-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з інформаційних технологій та персоналізації на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України з 26 грудня 2017 року. Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника директора з інформаційних технологій та персоналізації ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» з 27 грудня 2017 року. Зобов`язав ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 . Стягнув з ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 839 144, 38 грн з утримання підприємством з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів та 5 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат. Постановою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», скасував постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, залишив в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року. Суд здійснив розподіл судових витрат. Рішенням від 23 червня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами. Суд скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 . Визнав незаконним наказ ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» від 26 грудня 2017 року № 1452-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з інформаційних технологій та персоналізації на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України з 26 грудня 2017 року. Стягнув з ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 014 949, 52 грн без урахування податків і інших обов`язкових платежів. В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат. Постановою від 22 березня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року - без змін. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ЗАЯВИ про САМОВІДВІД ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» 21 квітня 2023 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2023 року визначено такий склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року: Погрібний С. О. (суддя-доповідач), Гулейков І. Ю., Ступак О. В. Колегія суддів у складі: судді-доповідача Погрібного С. О., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Ступак О. В., вважає за обґрунтоване оголосити про самовідвід у справі з тих підстав, що названі судді брали участь у розгляді касаційної скарги у цій самій справі № 761/3894/18 (провадження № 61-12624св20) у суді касаційної інстанції за касаційною скаргоюДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, та надала правову оцінку доводам заявника у цій справі з приводу суті пред`явлених вимог. ІІІ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Заява про самовідвід підлягає задоволенню з таких підстав. Враховано, що постанова від 22 вересня 2021 року у справі № 761/3894/18 (провадження № 61-12624св20) про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції ухвалена за результатами розгляду касаційної скарги ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: головуючий - Ступак О. В., судді: Гулейков І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібний С. О., Яремко В. В. Скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року та залишаючи в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року у справі № 761/3894/18 (провадження № 61-12624св20), Верховний Суд сформулював та виклав власний правовий висновок щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 із посади, перебування на якій передбачає надання доступу до державної таємниці, дав оцінку доводам ОСОБА_1 щодо посилання на невиконання ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» статті 25 Закону України «Про державну таємницю», а також доказам відмови Служби безпеки України про надання позивачу допуску до державної таємниці станом на дату її звільнення. Звертаючись із касаційною скаргою після нового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій (провадження № 61-5754ск23), заявник просить повторно надати правову оцінку його доводам у цій самій справі. Враховуючи зміст постанови Верховного Суду від 22 вересня 2021 року, судді Погрібний С. О., Гулейков І. Ю. та Ступак О. В. висловлювали власну правову позицію у справі № 761/3894/18 щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 . За правилом пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. У пункті першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48). У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Оцінивши наявність підстав для самовідводу за суб`єктивним критерієм, колегія суддів з`ясувала, що не існують підстави стверджувати, що суддя Верховного Суду Погрібний С. О. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати побоювання учасників справи при розгляді справи щодо відсутності безсторонності у певного судді, що об`єктивно виправдані. Врахувавши викладене й те, що судді Погрібний С. О., Гулейков І. Ю, Ступак О. В. брали участь у розгляді цієї самої справи № 761/3894/18 (провадження № 61-12624св20) за касаційною скаргою ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, тому з метою унеможливлення виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів під час розгляду касаційної скарги ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» у справі № 761/3894/18 (провадження № 61-5754ск23) та забезпечення і гарантування довіри усіх учасників справи, колегія суддів зробила висновок про існування правових підстав для задоволення заяви про самовідвід суддів Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. та передачі касаційної скарги ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» для здійснення повторного автоматизованого розподілу. Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву про самовідвід суддів Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. задовольнити. Відвести суддів Погрібного С. О., Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від участі у розгляді касаційної скарги Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Передати цивільну справу № 761/3894/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року для здійснення повторного автоматизованого розподілу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак