Постанова Київський апеляційний суд № 357/771/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 33/824/1932/2023 Справа 357/771/23 Головуючий в суді І інстанції Дорошенко С.І. Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц. П О С Т А Н О В А Іменем України 08 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 536,80 грн. на користь держави. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 22 грудня 2022 року о 00 годині 35 в м. Біла Церква по вул. Таращанська, 157 керував автомобілем ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 7510», АRLM-0298, тест № 744, результат 2.07 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9 «а» ПДР і відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поданій 08 березня 2023 року засобами поштового зв`язку, указано на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом всіх фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, необхідність скасування постанови із закриттям справи за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення. Вказував, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , причину зупинки не пояснили, хоча свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР. Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», інші підстави зупинки є незаконними. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право знати про причини зупинки. Оскільки підстав для зупинки автомобіля поліцейським не зазначено, не винесено відповідне рішення, то саме зупинку транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Зазначав, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини апелянта. Наводив зміст ст. 1, 7, 9, 245, 251, 252, 280, 266 КУпАП, п. 2.9 «а» ПДР, посилався на те, що процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року. Вказував, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, а саме о «00:38:55» вбачається, що працівниками поліції було проведено огляд апелянта на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510 OILM» з істотними порушеннями, оскільки під час проведення даного огляду було використано одноразовий мундштук без зворотного клапана. Згідно відповіді на адвокатський запит від ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», який є уповноваженим представником виробника Drager Safety AG & Co. KGaA, слідує, що з вказаним приладом слід використовувати виключно мундштуки Drager Alcotest Mouthpieces Standard зі зворотним клапаном, оскільки вони є загальною вимірювальною системою «Прилад-мундштук», а використання інших мундштуків призводить до системних похибок із отриманням хибного результату тесту. Тому, враховуючи вищевикладене та відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведений поліцейським на місці за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510 OILM» слід вважати недійсним, оскільки було порушено процедуру проведення огляду та вимог з експлуатації приладу, що могло призвести до отримання хибного результату огляду та його спотворення, відтак вони є недопустимим доказом у справі і не повинні братися судом до уваги. Наголошував, що інших доказів того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, до матеріалів справи не додано, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Посилався на рішення ЄСПЛ, зокрема в справах «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, вказував, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. На підставі вищевикладеного просив постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в справі № 357/771/23 скасувати, провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В судове засідання 08 травня 2023 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, про поважність неявки в судове засідання не повідомив. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби). Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння судом першої інстанції перевірено. Висновки судді місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 356714 від 22 грудня 2022 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала, чеком Drager Alcotest 7510 від 22 грудня 2022 року 00 год. 42 хв., прилад ARLM-0298, принтер № ARMA-0090, згідно якого у видихнутому ОСОБА_1 повітрі виявлено 2,07 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22 грудня 2022 року за допомогою Drager Alcotest 7510 ARLM-0298, згідно якого ОСОБА_1 згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння 2,07 проміле; відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому відображено процедуру медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager Alcotest 7510. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, рушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Особа, яка проходить огляд на стан сп`яніння, на власний розсуд самостійно вирішує, чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, чи не погоджується з ним. Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі. Із відеозапису, відзнятого на нагрудну камеру поліцейського, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, суд встановив, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою Drager Alcotest 7510 ARLM-0298, результат якого є позитивним, складає 2,07 проміле етилового спирту, тобто виявлено стан алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 , дізнавшись про результат огляду, не висловив жодних заперечень щодо результатів огляду та не наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров`я. Також в графі «з результатами згоден» Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з результатами огляду особистим підписом. За таких обставин водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду і не вимагав проходження огляду в медичному закладі. Враховуючи вищевикладене, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 7510 OILM» з використанням одноразового мундштуку слід вважати недійсним, оскільки було порушено процедуру проведення огляду та вимог з експлуатації приладу, що могло призвести до отримання хибного результату огляду та його спотворення. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії. Відтак, показники застосованого спеціального технічного засобу є допустимими доказами. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, апеляційний суд враховує, що до апеляційної скарги долучена відповідь на адвокатський запит ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», який є уповноваженим представником виробника Drager Safety AG & Co. KGaA, щодо порядку вимірювання за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 7510 OILM», в той час як із матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено за допомогою газоаналізатору іншої моделі «Drager Alcotest 7510», тобто дана відповідь не є належним доказом. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначено, що працівники поліції в порушення ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» не поінформували його про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Разом із тим, такі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), про що працівниками поліції, згідно відеозапису з бодікамер, було повідомлено ОСОБА_1 відтак доводи про безпідставність зупинки водія і порушення його права знати про причину зупинки, передбаченого ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а також відсутність доказів порушення водієм правил дорожнього руху, посилання на ст. 33 Конституції України щодо свободи пересування, є неспроможними. Доводи апеляційної скарги про відсутність інших доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є неспроможними та відхиляються апеляційним судом, з огляду на те, що на відеозаписі ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським пояснює, що випив 50 грам алкоголю та їхав до дівчини, і дані обставини були підтверджені особисто ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, що встановлено в постанові суду і доводами апеляційної скарги не спростовано. Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення. Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кашперська Т.Ц.