Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/1303/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/1303/22 Номер провадження 22-ц/814/2963/23Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., при секретарі судового засідання: Бродській В.О., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лейковської Альони Олександрівни на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних від простроченої суми за час прострочення, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2022 року ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання гнрошового зобов?язання в розмірі 3796,44 доларів США. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08.05.2008 між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №501 к-ф. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.09.2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 501 к-ф від 08.05.2008 в розмірі 48020,55 дол. США. На виконання вказаного рішення суду 05.12.2019 від приватного виконавця Скрипника В.Л. на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 208 958,09 грн, від реалізації предмета іпотеки. Залишок несплаченої заборгованості складає 38172,27 дол. США. Розмір 3% річних за несвоєчасну сплату боргу становить 3796,44 дол. США. Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року позов публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних від простроченої суми за час прострочення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 3% річних в розмірі 3796,44 дол. США та судові витрати в сумі 2481 грн. Роз?яснено порядок оскарження заочного рішення. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2023 року відмовлено представнику ОСОБА_1 адвокату Лейковській Альоні Олександрівні у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року. З вказаним рішенням суду не погодилася представник ОСОБА_1 - адвокат Лейковська Альона Олександрівната подала на нього апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Укргазбанк» у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що до вказаних правовідносин підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 05.08.2018 по 16.02.2019 виходять за межі встановленого законодавством строку позовної давності, а тому задоволенню не підлягають. Крім того вважає, що нарахування позивачем 3% річних на суму прострочених процентів є незаконним та безпідставним, адже передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не є штрафними санкціями. Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати 3% річних, який покладено в основу оскаржуваного рішення є неправильним та таким, що не може братися судом до уваги. Також зазначає, що позивач задовольнив свої вимоги за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не шляхом заборгованості за кредитним договором, а отже кредитор в натуральному зобов?язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для проведення заочного розгляду цієї справи, оскільки відповідач не був належним чином повідомленим про час та місце слуханя справи. Від представника ПАТ «Укргазбанк» - Старостенко М.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання спростовуючи доводи, які викладені в апеляційній скарзі та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Лейковської А.О. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому остання спростовуючи доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу та підтримуючи доводи викладені в апеляційній скарзі, прохала апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 08.05.2008 між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №501 к-ф. В забезпечення вимог за вказаним договором 08.05.2008 між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки. 23.09.2011 Автозаводським районним судом м. Кременчука було ухвалено рішення по справі 2-2-2246/11, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08.05.2008 в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 501 к-ф від 08.05.2008 в розмірі 48020,55 дол.США. Предмет іпотеки було реалізовано за 232655 грн, що підтверджується копією акту про реалізацію від 10.12.2019. У зв`язку з несвоєчасним та неповним виконанням кредитного договору №501 к-ф від 08.05.2008 року, Позивач направив Відповідачу 28.08.2021 року за вих.№ 522/764/2021 лист-вимогу про сплату заборгованості: за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 05.08.2018 по 04.08.2021 року (включно) у розмірі 3796 США; залишок несплаченої заборгованості по рішенню Автозаводського районного суду м. Кременчука по справі №№2-2-2246/11 від 23.09.2011 року у розмірі 38 172,27 доларів США. Проте, у визначені Кредитором строки вимога не була виконана і заборгованість не погашена. Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачна момент розгляду справи не виконав своїх зобов?язань перед позивачем щодо погашення заборгованості, та не надав заперечень з приводу вимог позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АБ «Укргазбанк» та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість 3% річних за період з 05.08.2018 по 04.08.2021 в розмірі 3796,44 дол. США. Проте, повністю з таким висновком суду, колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступних підстав. За змістом ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Відповідно до ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у ст.625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом цієї норми закону нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних не є санкцією передбаченою умовами договору за неналежне виконання умов договору та не входять до складу основного зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність. До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, нарахування трьох відсотків річних визначається за прострочення поки існує борг. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц, в якій зазначено, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Як вбачається зі змісту позовної заяви ПАТ «Укргазбанк» та наданого розрахунку заборгованості, Банком розраховано 3% річних від простроченої суми за час прострочення за період з 05.08.2018 по 04.08.2021 у розмірі 3796,44 дол. США. При цьому, із позовом позивач звернувся до суду 17.02.2022 року. В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про застосування строків позовної давності, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 05.08.2018 по 16.02.2019 виходять за межі встановленого законом строку позовної давності. Надаючи оцінку заявленому клопотанню суд апеляційної інстанції виходе з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується. Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Разом з тим, створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Лише той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції (постанова Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 317/3698/15-ц; постанова ВеликоїПалати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц). Як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, у зв`язку з чим при зверненні з апеляційною скаргою заявив клопотання про застосування строку позовної давності. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»). Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходе з наступного. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України). Зважаючи на те, що Банк з позовною заявою про стягнення 3% річних звернувся 17.02.2022 року, отже граничним днем, яким обмежується трирічний строк позовної давності у вказаних правовідносинах є 17.02.2019. Отже, в даному випадку підлягають застосуванню наслідки пропуску позивачем строку позовної давності, та з відповідача на користь позивача за період з 17.02.2019 по 04.08.2021 року підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2820,57 дол. США. Разом з цим слід зазначити, що стягнення заборгованості за період з 05.08.2018 по 17.02.2019 виходять за межі встановленого законодавством строку позовної давності, а тому задоволенню не підлягають. В цій частині рішення суду підлягає зміні. Доводи представника відповідача щодо неправильності розрахунку поданого позивачем виходячи з невірно взятої бази нарахування 3% річних, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з моменту набрання рішенням суду від 23.09.2011 року законної сили, було визначено загальну суму боргу за грошовим зобовязанням, яка підлягала стягненню з відповідача. За таких обставин, позивачем, вірно було враховано погашену суму боргу, а на залишок нараховано 3% річних. Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення 3 % річних з відповідача зважаючи на те, що його зобовязання зі сплати суми кредитної заборгованості є натуральним, а тому не підлягає захисту в судовому порядку, не заслуговують на увагу, оскільки сформовані на підставі судової практики, яка склалася за обставин, які не є індентичними обставинам по даній справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що не дивлячись на те, що рішенням суду від 23.09.2011 року позивачу було відмовлено у вимозі про стягнення кредитної заборгованості по договору, суд на той час визначив суму боргу за договором, яка підлягала достроковому стягненню та на погашення якої було звернено стягнення на предмет іпотеки. За таких обставин, дане зобовязання не є натуральним, оскільки в разі якщо сума від реалізації предмету іпотеки не покриває вимог позивача, останні не позбавлені можливості звернути стягнення на інше майно і грошові кошти боржника, в тому числі в судовому порядку. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Лейковської Альони Олександрівни та скасування заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк». Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України: у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі відмови в позову - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, при подачі позову до суду ПАТ АБ «Укргазбанк» сплачував судовий збір у розмірі 2481,00 грн., а відповідачем при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмрі 3795,93 грн. Оскільки даною постановою позов Банку задоволено частково на 74%, частка відмовлених вимог становить 26%, тому судові витрати підлягають новому розподілу. При ухваленні нового рішення про часткове задоволення позову з відповідача ОСОБА_1 підлягав би стягненню на користь позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1860,75 грн (2481,00 х 74%), а з позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягали б стягненню судові витрати у розмірі 986,94 грн (3795,93 х 26%). Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Шляхом проведення взаємозаліку в частині понесених сторонами спору судових витрат по справі, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ АБ «Укргазбанк»873.81 грн судових витрат (1860,75-986,94). Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лейковської Альони Олександрівни задовольнити частково. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 травня 2022 року скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних від простроченої суми за час прострочення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 3% річних в розмірі 2820.57 дол. США та судові витрати в сумі 873,81 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 09.05.2023 року. Головуючий суддя : __________________ Г.Л. Карпушин Судді: _______________ С.А. Гальонкін _______________ О.Ю. Кузнєцова