Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/11781/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2023 р. Справа № 480/11781/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, повний текст складено 11.08.22 по справі № 480/11781/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення 12.08.2021 в частині не врахування довідок стосовно заробітної плати (у тому числі довідок про доходи фізичної особи) та страхових внесків (у тому числі утриманих податків) при призначенні за період з 01.01.2007 по 31.12.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати з 01.01.2007 по 31.12.2020, на підставі наданих довідок за відповідні періоди з часу призначення пенсії, а саме з 05.08.2021. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення 12.08.2021 в частині не врахування довідок, виданих ОСОБА_1 стосовно заробітної плати (у тому числі довідок про доходи фізичної особи) та страхових внесків (у тому числі утриманих податків) при призначенні за період з 01.01.2007 по 31.12.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати з 01.01.2007 по 31.12.2020, на підставі наданих довідок за відповідні періоди з часу призначення пенсії, а саме з 05.08.2021. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір в сумі 908 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що зарахування до страхового стажу періодів роботи з 1 січня 2004 року на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав та врахування заробітної плати за період роботи на території держав-учасниць СНД здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць, на території яких провадилась трудова діяльність. Зазначає, що на запит Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.07.2021 року, надійшли довідки про роботу та заробітну плату позивача за період з травня 2006 року по грудень 2015 року в ЗАТ Санаторій Еріно. 02.08.2021 року вказані довідки направлені до Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 4 по м. Москва для перевірки та підтвердження інформації про сплату страхових внесків. Зауважує, що на дату звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії відповідь не надійшла. До страхового стажу позивача зараховано період роботи у ЗАТ Санаторій Еріно з 01.01.2007 по 31.12.2020. Заробітна плата буде врахована лише при надходженні відповіді від Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 4 по м.Москва. Стверджує, що оскільки страховий стаж набутий позивачем на території іншої держави, необхідне належне підтвердження сплати страхових внесків за ці періоди роботи, що відповідає вимогам Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Вважає, що відсутність такого підтвердження є підставою для відмови у врахуванні довідок. Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронних листів. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків, апеляційна скарга була розглянута 08.05.2023 року. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та з 05.08.2021, отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з вимогою роз`яснити причини не зарахування його заробітної плати за період роботи в Російській Федерації. Листом від 27.09.2021 №7974-9718/А-02/8-1800/21 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача про те, що на запит відповідача 26.07.2021 від ЗАТ "Санаторій "Еріно" від 17.05.2021 за № №1,2 про період його роботи та про заробітну плату за період з травня 2006 року по грудень 2015 року. 02.08.2021 зазначені довідки були направлені до головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 4 по м. Москва та надання інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. За електронною базою отримувачів пенсій у Сумській області станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком відповідь не надійшла, тому ГУ ПФУ в Донецькій області 12.08.2021 прийнято рішення про призначення пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи у ЗАТ "Санаторій "Еріно" з 01.01.2007 по 31.12.2020. Разом з тим, заробітна плата буде врахована після надходження відповіді головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 4 по м. Москва (а.с.7). Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо не врахування довідок, виданих позивачу стосовно заробітної плати (у тому числі довідок про доходи фізичної особи) та страхових внесків (у тому числі утриманих податків) при призначенні за період з 01.01.2007 по 31.12.2020. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV). За приписами ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з п.3 ч.2 ст.64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг. Колегія суддів зазначає, що аналіз наведеного вище вказує на те, що механізм нарахування пенсій за Законом №1058-ІV передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески. За позицією відповідача, страховий стаж позивача набутий на території іншої держави, тому для врахування заробітної плати з 01.01.2007 року по 31.12.2020 року, на підставі наданих довідок за відповідні періоди, необхідним є належне підтвердження сплати страхових внесків за ці періоди роботи, що відповідає вимогам Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Колегія суддів враховує, що відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку №22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку. Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Суд зауважує, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно з пунктом 4.7 розділу 4 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про врахування довідок, наданих позивачем, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а позбавлення відповідача можливості направлення відповідних запитів з метою перевірки наданих заявником документів або неотримання відповіді на вказані запити, а також сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні (перерахунку) пенсії фізичній особі. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство передбачає, що неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про перерахунок пенсії, оскільки це не може бути обґрунтованою підставою для відмови у її перерахунку. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем для призначення пенсії надавалась трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с. 11-15), яка оформлена належним чином, що ніким не спростовано. Також, при призначенні пенсії позивачу у відповідача були в наявності справки про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 31.12.2020, видані ЗАТ "Санаторій Еріно" (а.с. 23-36), з яких вбачається, що позивач дійсно працював на вказаному підприємстві, отримуючи заробітну плату у вищевказані періоди. У листах, якими відповідач надавав позивачу роз`яснення щодо порядку обчислення його пенсії, він посилається на те, що ним вчинені відповідні запити у грудні 2021 року та січні 2022 року до уповноважених пенсійних органів Російської Федерації щодо проведення перевірки довідок про заробітну плату, однак ані відповідей, ані первинних документів не отримано. Посилання відповідача на ненадання пенсійним органом Російської Федерації первинних документів, що підтверджують відомості довідок про заробітну плату, суд оцінює критично. Слід звернути увагу на те, що довідки, видані ЗАТ "Санаторій Еріно", які були надані позивачем, на цей час є дійсними, відсутні відомості про їх скасування уповноваженими органами або визнання нечинними (недійсними). Періоди роботи позивача у ЗАТ "Санаторій Еріно", зазначені у довідках, узгоджуються із записами у трудовій книжці. На переконання суду, ненадання відповідачу первинних документів пенсійним органом Російської Федерації не може бути підставою для позбавлення особи права врахування розміру виплаченої йому заробітної плати при обчисленні пенсії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а та від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, ГУ ПФУ, ухвалюючи рішення про призначення пенсії позивачу, безпідставно не врахувало довідки стосовно заробітної плати (у тому числі довідки про доходи фізичної особи) та страхових внесків (у тому числі утриманих податків) при призначенні за період з 01.01.2007 року по 31.12.2020 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Стосовно посилання в апеляційній скарзі на те, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за спірний період є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, то колегія суддів, не заперечуючи того, що обов`язковим для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати відповідними первинними документами, звертає увагу, що в даному випадку перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, у т.ч. шляхом направлення звернень (запитів) до відповідних установ, організацій, підприємств. При цьому неможливість пенсійного органу направлення відповідних звернень (запитів) з метою перевірки наданих заявником документів, а також сумніви щодо обґрунтованості їх видачі, не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні (перерахунку) пенсії фізичній особі. З огляду на наведені вище висновки, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем первинні документи разом з заявою про перерахунок пенсії не надавались, довідки про заробітну плату не є первинними документами в розумінні Закону, а тому останні не враховано при обчисленні пенсії, а також доводи апеляційної скарги про те, що неможливість проведення Головним управлінням перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею відповідача, є безпідставними та такими, що не узгоджуються з наведеним вже вище, а надані позивачем документи повинні були бути враховані відповідачем. Розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність дій, які є предметом оскарження у даній справі. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 по справі № 480/11781/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров