Постанова Дніпровський апеляційний суд № 188/292/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/937/23 Справа № 188/292/23 Суддя у 1-й інстанції - Бурда П. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю: - секретаря судового засідання Антоненко Д.О. - особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Євдокимової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Євдокимової Юлії Вікторівни, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водія ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),- В С Т А Н О В И В : Постановою судді місцевого суду визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. У постанові суду зазначено, що 28 лютого 2023 року о 23 годині 00 хвилин на автодорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине на 1101 км+200 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію, у результаті якої водій ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 . В апеляційній скарзі захисник вказує на незаконність рішення місцевого суду та просить скасувати постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 28.02.2023 року приблизно о 23-00 годині рухався на автомобілі ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_2 , по М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізваріне до ст.Залізнична щоб забрати людей на роботу, на перехресті вул. Східна ст. Залізнична та М-30 увімкнув поворот ліворуч та почав здійснювати маневр розвороту та в цей момент його вдарив автомобіль, після чого він втратив свідомість, опритомнів в авто, коли його везли до лікарні. Під час руху ним у повному обсязі були виконані вимоги п.10.1 ПДР, оскільки перед початком маневру розвороту ліворуч він впевнився в безпечності свого маневру, завчасно увімкнув світловий покажчик лівого повороту повідомивши водіїв, що рухалися позаду нього про намір виконувати маневр повороту, що вимагало від них зниження швидкості та здійснював маневр повороту в момент, коли смуга руху була вільна від інших транспортних засобів, а автомобіль Форд змінив напрямок руху вже після того, як водій ОСОБА_1 почав маневр розвороту ліворуч та в результаті саме зміни руху ліворуч автомобіля Форд і відбулося зіткнення даних ТЗ. Також зазначає, що судове засідання відбулося без її та ОСОБА_1 участі, хоча нею була надана заява про відкладення справи, однак суд незважаючи на це прийняв оскаржувану постанову, внаслідок чого апелянт був позбавлений можливості доводити власну невинуватість та можливості належним чином обґрунтувати свою позицію, подавати докази, заявляти клопотання про призначення експертизи, виклик свідків, з метою захисту своїх прав та інтересів. Тому, за її зверненням від 07.04.2023 року було проведено експертне дослідження ЕД-19/104-23/13003-ІТ, згідно висновку якого судовим експертом Колпаковим С.С. встановлено, що водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів та його дії не суперечили вимогам п.10.1 ПДР, що в свою чергу свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, захисник вважає, що наявна в матеріалах справи схема місця ДТП та на яку посилався місцевий суд в оскаржуваній постанові, є недопустимим доказом, оскільки вона є неповною та містить недостовірні відомості щодо дорожніх знаків, розміток, місця зіткнення. Крім того, дана схема була складена 28.02.2023 року о 23-00 годині, хоча відповідно до доданих пояснень учасників ДТП зіткнення сталося о 23-00 годині, тобто в зазначений час працівники поліції не могли бути на місці ДТП. Також в схемі стоїть підпис ОСОБА_1 , що є недопустимим, оскільки останній був у непритомному стані доставлений швидкою до лікарні та не міг приймати участь у складенні схеми, що підтверджується поясненнями учасників ДТП, свідка ОСОБА_4 та виписним епікризом. При цьому, наголошує, що в схемі місця ДТП зазначені інші порушення ПДР п.2.3, 12.1, 13.1, ніж ті, які інкримінуються ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення п.10.1, п.10.4 ПДР. Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2023 року не є доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не є самостійним доказом на підтвердження вчинення правопорушення, що узгоджується з правовою позицією КАС ВС викладеною у постанові від 10.07.2020 року (справа №420/647/19). Водночас, на переконання сторони захисту, пояснення свідка ОСОБА_4 також не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідок підтверджує лише факт доставлення останнього до лікарні з тілесними ушкодженнями та надання йому медичної допомоги, а пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_3 розцінюються нею як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Крім того, апелянт зазначає, що під час даної ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, перебував на лікарняному з 01.03.2023 року по 11.04.2023 року, через що нею, 04.04.2023 року до ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області була подана заява про внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України відносно водія ОСОБА_3 . На апеляційну скаргу представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом Конюшко Д.Б. подані письмові пояснення, в яких він наводить аргументи на спростування доводів поданої апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Потерпілий ОСОБА_3 та його представник - адвокат Конюшко Д.Б. у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки не повідомили, захисник в режимі відеоконференції з апеляційним судом не вийшов, однак їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Євдокимова Ю.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Додатково суду захисник Євдокимова Ю.В. пояснила, що справа про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно самого потерпілого ОСОБА_3 за цими обставинами у суді першої інстанції ще не розглянута, але вона звернулася до поліції із заявою про внесення відносно ОСОБА_3 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України з огляду на тривалість перебування її підзахисного ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з отриманими ним в результаті ДТП тілесними ушкодженнями. Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №154894 від 03.03.2023 року, згідно якого 28 лютого 2023 року о 23 годині 00 хвилин на автодорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине на 1101 км+200 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію, у результаті якої водій ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п.10.4, 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.1); - схему місця ДТП від 28.02.2023 року, в якій зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Форд Транзит, д.н.з. НОМЕР_3 , отримав пошкодження передньої правої частини авто; автомобіль ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження передньої лівої частини. Також в схемі зазначено, що освітлення місця ДТП - штучне, стан покриття проїзної частини сухе, в графі порушення пункту ПДР вказано 2.3, 12.1, 13.1 (а.с.2); - письмові пояснення самого ОСОБА_1 , надані ним під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення в яких останній вказував, що 28.02.2023 року близько 23-00 години він рухався на автомобілі ГАЗ-322132, д.н.з. НОМЕР_1 , по М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізваріне до ст.Залізнична щоб забрати людей на роботу, на перехресті вул. Східна ст. Залізнична та М-30 увімкнув поворот ліворуч та почав здійснювати маневр розвороту, в цей момент його вдарив автомобіль, після чого він втратив свідомість, опритомнів в авто, коли його везли до лікарні (а.с.3); - письмові пояснення потерпілого ОСОБА_3 , згідно яких він 28.02.2023 року на власному автомобілі Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по а/д М-30 з м. Павлоград у напрямку м. Покровськ, коли проїздив повз ст. Залізнична Синельниківського району, близько 23 години спереду, по ходу руху його автомобіля рухався автомобіль Газель, д.н.з. НОМЕР_1 , який почав прижиматись до правої обочини, тому він ввімкнув лівий покажчик повороту, почав маневр обгону, а автомобіль Газель, не ввімкнувши покажчик повороту різко повернув вліво та почав розвертатися, коли він в цей час вже знаходився на зустрічній смузі, та щоб уникнути зіткнення почав зміщатися вліво. В цей час автомобіль Газель знаходився на лівому узбіччі передньої частини до нього та рухався, та він почав гальмувати. Їхав він зі швидкістю 80 км/год та передньою правою частиною свого автомобіля зіткнувся з передньою лівою частиною вищезазначеного транспортного засобу, внаслідок чого обидва автомобілі з узбіччя скинуло в кювет. Після чого він вийшов з авто, підійшов до автомобіля Газель, біля якого був водій, який назвався ОСОБА_5 , його лице та руки були в крові. На автодорозі він зупинив проїжджаючий повз автомобіль, де знаходилися військові, водій авто Газель в цей час був без свідомості. Потім він з військовими підійшов до водія автомобіля Газель, взяли його за руки та за ноги, помістили до авто, яке зупинили щоб відвезти в лікарню, а він залишився на місця події. Від даної ДТП він ніяких тілесних ушкоджень не отримав (а.с.4); - письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , зі змісту яких вбачається, що 28.02.2023 року, приблизно о 23-30 годині (точного часу не пам`ятає) ним було доставлено пацієнта у супроводі військовослужбовців, які доставили до лікарні особу з наступними ушкодженнями: голови, грудної клітини та верхніх кінцівок. Особа, яку доставляли назвався ОСОБА_5 . Відразу після доставлення ОСОБА_5 , він почав надавати першу лікарську допомогу, стан якого був оцінений ним як середній, стабільний. В подальшому Володимира запропоновано перевезти до міської лікарні м. Першотравенськ. В подальшому в ході надання медичної допомоги ним було встановлено, що особою яку доставили військовослужбовці є ОСОБА_1 . Військовослужбовці, які доставили останнього пояснили, що підібрали його на дорозі М-30 Донецьк-Дніпро. Натомість, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не звернув уваги на те, що у схемі місця ДТП від 28.02.2023 року (а.с.2) зазначено порушення учасниками ДТП пунктів ПДР, а саме п.п.2.3, 12.1, 13.1, які є відмінними від тих, які інкримінуються ОСОБА_1 та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ДПР18 №154894 від 03.03.2023 року - п.п.10.1, 10.4 ПДР (а.с.1), у зв`язку з чим схема місця ДТП від 28.02.2023 року не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.251 КУпАП. Крім того, згідно наданого стороною захисту апеляційному суду висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження з обставин і механізму ДТП від 07.04.2023 року №ЕД-19/104-23/13003-ІТ (а.с.35-36), проведеного за заявою адвоката Євдокимової Ю.В., вбачається, що судовим експертом Калпаковим С.С. було встановлено, що у даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ГАЗ-322132 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та водій автомобіля Форд ОСОБА_3 повинні були діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР. При заданому механізмові пригоди технічна можливість по уникненню даної ДТП не встановлюється діями водія автомобіля ГАЗ-322132 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та в його діях не вбачається невідповідностей вимогам п.10.1 ПДР. При заданому механізмові пригоди технічна можливість уникнути дану ДТП для водія автомобіля Форд ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п.10.1 ПДР та його дії не відповідали вимогам п.10.1 ПДР, які з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до п.10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме факту порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього. Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із порушенням правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про відсутність доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника Євдокимової Ю.В. підлягає задоволенню, а постанова судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року скасуванню із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Євдокимової Юлії Вікторівни задовольнити. Постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО