Постанова Дніпровський апеляційний суд № 190/1618/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/807/23 Справа № 190/1618/22 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника - адвоката Борисенка Р.Ю. апеляційну скаргу ОСОБА_1 , з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, на постанову П`ятихатського районного суду Дніпроп.тровської області від 12 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 496 гривень 20 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 01.11.2022 року о 17.10 год. по вул. Гагаріна в м. Жовті Води Дніпропетровської області керував автомобілем марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, почервоніння очей. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вказує, що розгляд провадження відбувся без його участі та його не було повідомлено про розгляд справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено про розгляд справи в Жовтоводському міському суді. Копію постанови суду ним було отримано лише 09.03.2023 року за клопотанням, а тому строк апеляційного оскарження було пропущено з поважної причини. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необгрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про його винуватість у вчиненому правопорушенні, оскільки матеріали справи не доводять його винуватість, зокрема вказує, що на відеозаписі взагалі відсутній факт того, що йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, відео починається зі з`ясування його анкетних даних і написання пояснень під диктовку поліцейського, при цьому не зафіксовано і самого факту складання протоколу. Вказує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння а відеозапис не містить даних про вручення його копії. Вважає, що з відеозапису вбачається і безпідставність посилання поліцейських на виявлення в нього ознак сп`яніння. Зазначає, що пояснення свідків та його анкетні дані були записані однією особою, а саме працівником поліції, який його зупинив. Акцентує увагу на тому, що доданий до справи відеозапис має тривалість лише 3:58 хв. і не відображає подію правопорушення, а відсутність свідків робить складання протоколу процесуальною дією, що не відповідає чинному законодавству. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки згідно із оскаржуваною постановою суду розгляд справи відбувався без участі ОСОБА_1 , відомості про його належне повідомлення про день та час судового розгляду відсутні, посилання апелянта на отримання копії постанови суду 09.03.2023 року матеріалами провадження не спростовуються, а отже є підстави для висновку про те, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 передчасним з огляду на наступне. Так, положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення. Так, згідно із ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція). Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КупАП. Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З наведених нормативних положень випливає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворює одночасна відмова водія як від проходження огляду на місці за допомогою технічних засобів, так і від прослідування до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння в його умовах лікарем. Таким чином, згідно із вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного сп`яніння зобов`язаний був запропонувати останньому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, а у разі відмови водія пройти такий огляд на місці зобов`язаний був запропонувати прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров`я для огляду в його умовах лікарем, і лише у випадку відмови водія від обох пропозицій виникали підстави для складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, з наявного в матеріалах провадження протоколу про адміністратвине правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння тільки в медичному закладі. Більше того, оглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який додано до матеріалів справи, не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі. Також з наданого відеозапису не вбачається, що співробітником патрульної поліції взагалі було запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відеозапис починається з моменту встановлення анкетних даних водія для складення певного документу. Також із вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі було роз`яснено процедуру і порядок проходження огляду на стан сп`яніння, його права та обов`язки у межах такого огляду, наслідки відмови від його проходження, при цьому відеозаписом не зафіксовано і присутності свідків, які з усією очевидністю повинні були у той час вже знаходитись на місці події, оскільки станом на час складання протоколу подія правопорушення, - відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння, - повинна була вже відбутися у їх присутності. Таким чином, доводи апелянта про те, що він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці оскільки йому було запропоновано використати для цього розпечатаний мундштук, який ймовірно вже був у використанні, при цьому огляду у медичному закладі йому не пропонувався та апелянт від нього не відмовлявся, а також про те, що свідки з`явилися на місці події вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення і при його попередньому спілкуванні з працівниками поліції присутні не були, матеріалами справи не спростовуються. Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за правилами ч. 2 ст. 266 КПК України огляд особи на стан сп`яніння підлягає фіксуванню із застосуванням технічних засобів відеозапису, і лише у випадку неможливості цього огляд підлягає проведенню у присутності двох свідків. З огляду на те, що принаймні частина спілкування з водієм ОСОБА_1 була записана на нагрудну камеру працівника поліції, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що у даному випадку фіксування процедури огляду із застосуванням технічних засобів відеозапису було неможливим, як відсутнє в матеріалах справи і обгрунтування використання працівниками поліції іншої процедури фіксування, а отже проведення огляду у присутності двох свідків не може вважатися таким, що відповідає вимогам закону. При цьому огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що апелянтом було надано суду результати токсикологічного дослідження № 6486 від 10.11.2022 року зразку крові, відібраного в ОСОБА_1 у КНП Жовтоводська міська лікарня 01.11.2022 року о 18:54 год., у межах двох годин після його зупинки працівниками поліції 17:10 год. 01.11.2022 року, згідно із яким у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння, а отже останній дійсно не мав розумних підстав ухилятися від проходження відповідного огляду у медичному закладі і, більше того, пройшов його самостійно. Однак, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 даним порушенням закону та фактичним обставинам не надав належної оцінки, через що прийшов до помилкового висновку про доведеність вини останнього та наявність складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується довідповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, не доведена допустимими та достовірними доказами. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. З урахуванням наведеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст .130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Строк апеляційного оскарження поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця