Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/5175/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2480/24 Справа № 175/5175/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, захисника Білогруда Д.О. на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно із оскаржуваною постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року, 20.08.2023 року о 12 год. 10 год., по автомобільній дорозі М-30 на 958 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ21061», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту № 2585 склав 0,32 %. З наведених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування необхідності поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що даний строк було пропущено з поважної причини, оскільки оскаржуване рішення було постановлено без участі апелянта та його захисника, при цьому йому не було направлено копії судового рішення, про існування останнього апелянт дізнався лише 10.09.2024 року коли судове рішення було надіслано до ЄДРСР та зареєтровано. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим остання підлягає скасуванню. Вказує на те, що співробітники поліції порушили процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, що є порушенням вимог відповідної інструкції. Не було видано і направлення на проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, оскільки не було надано сертифікат відповідності приладу та відомості про його повірку. Також вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і даний факт не підтверджується жодним доказом. Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки згідно із оскаржуваною постановою суду розгляд справи відбувався без участі ОСОБА_1 , посилання апелянта на отримання копії постанови суду 10.09.2024 року матеріалами провадження не спростовуються, а отже є підстави для висновку про те, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 передчасним з огляду на наступне. Так, положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення. Так, згідно із ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядкомнаправлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція). Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КупАП. Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Таким чином, згідно із вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, зобов`язаний був з`ясувати, чи згодний водій із отриманим результатом, а у разі незгоди водія з результатом огляду зобов`язаний був запропонувати прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров`я для огляду в його умовах лікарем. Лише у випадку згоди водія із результатами огляду, або відмови його пропозиції пройти огляд у медичному закладі, виникали підстави для складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 у відповідності до Інструкції було запропоновано пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, зокрема не містить відомостей про згоду з результатами огляду та/або підписів ОСОБА_1 і наявне у матерілах справи направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 4). Натомість, оглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який додано до матеріалів справи, не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Також з наданого відеозапису не вбачається, що співробітником патрульної поліції взагалі було запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки працівник поліції, запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, безпосередньо після отримання позитивного результату огляду перейшов до складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Наведене належить вважати порушенням встановленої законом процедури огляду, яке згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП тягне його недійсність. Також із вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 взагалі роз`яснено процедуру і порядок проходження огляду на стан сп`яніння, його права та обов`язки у межах такого огляду, зокрема право на незгоду із результатами огляду, проведеного на місці, та наслідки відмови від його проходження. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що встановлена концентрація парів алкоголю у повітрі, що видихалося ОСОБА_1 , складала 0,32 проміле, що неістотно перевищує встановлену законом максимальну концентрацію у 0,2 проміле, а відтак факт перебування останнього у стані сп`яніння міг бути як підтверджений, так і не підтверджений шляхом проведення лабораторного дослідження у закладі охорони здоров`я. Разом із тим суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на вказані фактичні обставини та порушення вимог закону при проведенні огляду водія на стан сп`яніння не звернув уваги, належної оцінки їм не надав, внаслідок чого прийшов до помилкових висновків про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується, та про доведеність його вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена допустимими та достовірними доказами. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. З урахуванням наведеного оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючи ст. ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ: Строк апеляційного оскарження поновити. Апеляційну скаргу захисника Білогруда Д.О. задовольнити. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця