Постанова Київський апеляційний суд № 362/1786/20

Київський апеляційний суд Провадження № 33/824/2650/2020 Головуючий в суді першої інстанції: Лебідь-Гавенко Г.М. Єдиний унікальний № 362/1786/20 Доповідач: Гладій С.В. Категорія: ч. 1 ст. 44-3 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Неділька М.М., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень. Згідно з постановою суду, 28 березня 2020 року о 12 годин 37 хвилин по проспекту Науки в смт. Гребінки, ОСОБА_1 не припинив свою господарську діяльність під час заходів по запобіганню поширенню на території смт. Гребінки короновірусу COVID-19, чим порушив положення ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», вимоги Постанови Кабінету Міністрів № 215 від 16 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову місцевого суду від 22 травня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з`ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказав, що за станом здоров`я фізично не міг здійснювати вказану господарську діяльність, оскільки перебував на реабілітації після перенесеної операції на правій нозі. Оскільки судовий розгляд відбувся за його відсутності, він був позбавлений надати відповідні пояснення в суді першої інстанції, чим було порушено його право на захист. Одночасно, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що повний текст оскаржуваного рішення був отриманий 26 травня 2020 року, і в десятиденний термін ним подана апеляційна скарга. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Неділька М.М. на підтримкуклопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційних вимог, дослідивши доводи клопотання, апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід прийти до висновку до наступних висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно положень ст. 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про направлення копії оскаржуваного рішення за адресою мешкання ОСОБА_1 . Виходячи з того, що апеляційна скарга, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, була подана після отримання копії судового рішення, можна погодитися з клопотанням про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді від 22 травня 2020 року. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в повній мірі не дотримані Так, згідно до приписів ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого, має бути зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 204506 від 28 березня 2020 року зазначено, що в цей день о 12 годині 37 хвилин за адресою: смт. Гребінки, пр-т Науки, ОСОБА_1 не припинив свою господарську діяльність під час заходів по забезпеченню поширення на території смт. Гребінки короновірусу COVID-19, чим порушив рішення селищної ради, без зазначення конкретного пункту, підпункту постанови Кабінету Міністрів України. Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст. В даному ж випадку, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення лише ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, без зазначення порушення відповідних положень закону. Згідно положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у ньому має викладатись сутність правопорушення, поставленого особі у вину, яка повинна відповідати диспозиції відповідної статті (частини статті) КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Ухвалюючи оскаржувану постанову та притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції посилався на порушення ним вже конкретних норм постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 року, положення ст. 29 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб», однак такі норми не були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись із таким судовим рішенням, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не було вказано, який саме пункт чи підпункт вказаної постанови КМУ порушив апелянт, відтак не було сформульовано обвинувачення особи, яка притягується до відповідальності. При цьому суд позбавлений можливості самостійно встановлювати факти порушення особою тих пунктів та правил закону (постанови), які фактично йому не були інкриміновані. З урахуванням викладеного, тієї обставини, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, оскільки останній не містить посилання на конкретну статтю нормативного акту, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, не може вважатися доведеною. Крім того, при оформленні матеріалів даної справи працівниками поліції, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, були долучені фотознімки від 30 березня та 04 травня 2020 року, які до досліджуваних подій, що мали місце 28 березня 2020 року - ніяким чином не стосуються. Також, апеляційний суд враховує, і те, що докази проведення ОСОБА_1 торгівлі з відповідним оформленням розрахунково-касової операції в матеріалах справи відсутні. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 204506 від 28 березня 2020 року - суду надано не було. Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів в їх сукупності, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід прийти до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі. За наведеним, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 - є слушними та підлягають до задоволення, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення від 28 березня 2020 року, складеного стосовно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. ПостановуВасильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень - скасувати. Провадження в справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 204506 від 28 березня 2020 року - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій