Постанова Київський апеляційний суд № 760/4731/20

Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №760/4731/20 провадження №33/824/1864/2023 13 квітня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., за участю представника Державної митної служби України - Юрківа Володимира Васильовича , розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли від Київської міської митниці ДФС відносно відправника міжнародного поштового відправлення ЕC330143876UA, ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, -, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , подані адвокатом Гранцерт Марією Олександрівною на постанову судді Солом`янського районного суду м.Києва від 31 липня 2020 року та на постанову судді Солом`янського районного суду м.Києва від 11 липня 2022 року ,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду м.Києва від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 104 329,95 грн., зі стягненням судового збору в розмірі 420,40 грн. на користь держави. Постановою судді Солом`янського районного суду м.Києва від 11 липня 2022 року поновлено Київській митниці Держмитслужби строк для пред`явлення до виконання постанови суду від 31 липня 2020 року, яка набрала законної сили 11 серпня 2020 року, в справі про притягнення до адміністративної відповідальності відправника міжнародного поштового відправлення ОСОБА_1 №0943/10000/19 за ознаками порушення митних правил, передбачених за ст. 472 МК України Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокат Гранцерт М. О. 16 березня 2023 року подала апеляційні скарги в яких посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних постанов, просила їх скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Разом з апеляційними скаргами представник ОСОБА_1 - адвокат Гранцерт М. О. подає два клопотання про поновлення строку, зазначивши, що копію постанови суд жодним чином не надсилав їй та її представнику, також ні вона, ні її представник не були належним чином повідомлені про судові засідання на 31 липня 2020 року та 11 липня 2022 року. З грудня 2022 року ОСОБА_1 перебуває за кордоном та не знала про існування даної постанови, але після арешту її рахунків , про що стало відомо 17 лютого 2023 року, вирішила розібратись в справі. Повна ситуація стала зрозуміла лише після ознайомлення з матеріалами справи захисником Гранцерт М.О. 16 березня 2023 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи щодо процесуального строку, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягють поверненню особі, яка її подала, у зв`язку з відмовою у поновлені строку на оскарження. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судове засідання суду першої інстанції, яке закінчилося винесенням оскаржуваної постанови, відбулося 31 липня 2020 року. Про розгляд адміністративної справи судом першої інстанції ОСОБА_1 була повідомлена. Користуючись своїм правом 27 січня 2020 року уклала договір з адвокатом Приходьком С.В., який 20 лютого 2020 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, що призначене на 21 лютого 2020 року. 13 травня 2020 року захисником Вітюком В.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 до суду подано пояснення по суті пред`явленого обвинувачення. Після того в жодне судове засідання ні ОСОБА_1 ні її захисники не з`явились. За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи в 2020 році. Відповідно до даних, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Солом`янського районного суду м.Києва у справі №760/4731/20 від 31 липня 2020року, була надіслана судом 30 грудня 2021 року та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі 30 грудня 2021року, оприлюднена 31 грудня 2021 року. Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідній частині передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (...)". Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції», [GC], № 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII). При цьому, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12). Дана позиція суду касаційної інстанції щодо окреслених підходів є сталою та висловлена у цей період, зокрема, у понад 286 судових рішеннях, відповідно ураховується судом в цій справі згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції законодавства та уникнення його неоднозначного тлумачення. У цій справі ОСОБА_1 , будучи обізнаною про розгляд адміністративної справи, після 13 травня 2020 року (подання захисником ОСОБА_1. пояснення по суті справи) розглядом справи не цікавилася. Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо, судового розгляду упродовж розумного строку, а цій справі, за умови дотримання розумних строків розгляду, які на думку суду, мають бути щонайменше меншими за строки окреслені у ст.. 38 КУпАП, буде забезпечено додержання положень пункту 1 статті 9 Конвенції, адже такий розгляд не може тривати фактично вічно, а саме а ж до поки така особа не виразить бажання прибути в суд, так як не можливо спрогнозувати об`єктивно коли таке бажання у неї настане. Як наслідок, ураховуючи наявність підстав вважати про поінформованість особи про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої її особистим вільним користуванням її власними правами на свій розсуд. Отже наведені апелянтом причини для поновлення строку не можна вважати поважними. Оскільки прийняте судом відповідне судове рішення підлягає виконанню, а строк пред`явлення постанови від 31 липня 2020 року до виконання пропущений з поважних причин, суд 11 липня 2022 року прийняв постанову про поновлення строку пред`явлення постанови до виконання. Постанова Солом`янського районного суду м.Києва у справі №760/4731/20 від 11 липня 2022 року була надіслана судом 12 липня 2022року та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі 13 липня 2022 року, оприлюднена 15 липня 2022року. Враховуючи, що постанова від 11 липня 2022 року винесена в порядку виконання постанови від 31 липня 2020 року, така була оприлюднена 15 липня 2022 року, підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на її оскарження відсутні. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03). За таких обставин, а також за відсутності обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та об`єктивних причин які позбавили ОСОБА_1 можливості звернутися з апеляційною скаргою, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанов суду не можна визнати поважними, а тому у поновленні строку необхідно відмовити, а апеляційні скарги разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані адвокатом Гранцерт Марією Олександрівною, на постанову судді Солом`янського районного суду м.Києва від 31 липня 2020 року та на постанову судді Солом`янського районного суду м.Києва від 11 липня 2022 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна