Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3471/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3471/22 Номер провадження 22-ц/814/3221/23Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Хворост Д.М., на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості УСТАНОВИВ: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; У липні 2022 року позивач, АТ «Універсал Банк», в особі уповноваженого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 01.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.02.2018. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 70 000 грн, у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором станом на 28.12.2021 заборгованість відповідача становить 146 219,17 грн, з яких: 145 625,49 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 0 грн - заборгованість за пенею, 593,68 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання. Тому, позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість в сумі 146 219,17 грн та судовий збір за подачу позову у сумі 2 481,00 грн. Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2022 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.02.2018 року у розмірі 146 219,17 грн та судовий збір в розмірі 2 481 грн, а всього 148 700,17 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2022 року. короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказував на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наявності в нього заборгованості за кредитним договором. При вирішенні спору місцевим судом не враховано правові висновки Верховного Суду щодо паспорту споживчого кредитування, укладення договору в електронній формі та умов договору щодо відсоткової ставки та штрафних санкцій. узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи; 03.05.2023 від представника АТ «Універсал Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначено, що з метою підтвердження згоди відповідача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР-пароль та позичальник у справі ввів у мобільному додатку Монобанк цей ОТР-пароль, який був надісланий на зазначений ним мобільний телефон НОМЕР_1 . Окрім цього, у конверті разом з виданою карткою був лист з актуальними тарифами, як приклад, додається копія листа до апеляційної скарги, який надається клієнтам разом з карткою із зазначенням актуальних тарифів. Окрім того, скріншот екрану реєстрації, за яким в першу чергу клієнт ознайомлюється з Умовами і Правилами і натискаючи кнопку «Продовжити» (тобто продовжити реєстрацію) він погодився з Умовами і Правилами, з якими ознайомився (додано до відзиву). Щодо доказів на підтвердження заборгованості зазначено, що долучений до позову розрахунок є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості, дати нарахування складових заборгованості. Також, до відзиву на апеляційну скаргу долучено виписки по рахунку. встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Місцевим судом установлено, що 01.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 01.02.2018, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 70 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом, яким є платіжна картка. У порушення умов кредитного договору свої зобов`язання ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.02.2018 своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 28.12.2021 становить 146 219,17 грн, з якої: 145 625,49 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0 грн - заборгованість за пенею; 593,68 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України). У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank» шляхом підписання анкети- заяви до договору про надання банківських послуг. Факт укладення договору відповідачем у справі не оспорюється та підтверджується наявною в матеріалах справи анкетою-заявою. (а.с. 12) Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України) На підтвердження факту наявності заборгованості за кредитним договором позивачем у справі було надано до позову розрахунок заборгованості станом на 28.12.2021, відповідальну особу, що його склала та підписала не зазначено. (а.с. 7-11) Також, до позову долучено Умови і Правила обслуговування в АТ «Універсал банк» (а.с. 13-25) та паспорт споживчого кредиту Чорної карти Монобанк. (а.с. 26-29) Апеляційний суд зазначає, що надані докази не є належними та достатніми для висновку як про наявність заборгованості за кредитним договором, її розміру, заявленого до стягнення, так користування позичальником кредитними коштами. Паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст. 13 цього Закону. В постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/11453/20 зроблено правовий висновок про те, що виписка за картковим рахунком, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19). Позивачем у справі до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження факту отримання позивачем у справі грошових коштів, зокрема, виписки з банківського рахунку, з якої можна було встановити рух коштів за рахунком відповідача та користування ним кредитними коштами. Недоведеність позовних вимог належними та достатніми доказами у справі унеможливлює задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є обґрунтованими. Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Долучені до відзиву на апеляційну скаргу докази, а саме: виписку по рахунку та скріншот із сесійністю Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, апеляційний суд не приймає до уваги, враховуючи межі розгляду справи апеляційним судом (ст. 367 ЦПК України), оскільки позивачем не обґрунтовано неможливості їх подання разом із позовом до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, або у порядку та строки, визначені ст. 83 ЦПК України. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладені висновки, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених в мотивувальній частині вказаної постанови. Щодо розподілу судових витрат. У відповідності з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у сумі 3 721,50 грн (а.с. 112), а також за подачу заяви до суду першої інстанції про перегляд заочного рішення - 536,80 грн (а.с. 93), що разом становить 4 258,30 грн. Враховуючи те, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені позивачем у справі, відшкодуванню не підлягають, а витрати понесені відповідачем підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у повному обсязі. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3 ,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Хворост Д.М., - задовольнити. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2022 року - скасувати. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4 258,30 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 травня 2023 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль