Постанова 4803 № 185/7380/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3506/23 Справа № 185/7380/22 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання Паромової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року в цивільній справі номер 185/7380/22 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулось АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на дату смерті мав заборгованість за кредитним договором від 12 серпня 2011 року у загальному розмірі 52477,70 грн, яка складається з наступного: - заборгованість за простроченим тілом кредиту 6508,16 грн, - заборгованість за простроченими відсотками 15177,95 грн, - пеня 30791,59 грн. Позивач просив стягнути зазначену суму заборгованості з ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовлено. Із вказаним рішенням не погодилось АТ КБ «ПриватБанк», подало апеляційну скаргу, просило апеляційний суд скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції прийнято без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням процесуального та матеріального права. Вважає, що відповідачка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2 , до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, не відмовилась від спадщини в передбачені цивільним законодавством строки. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка не мешкала разом з позичальником за адресою свої реєстрації на момент відкриття спадщини, тому вона вважається належною спадкоємицею. Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Оскільки відповідачка до суду не з`явилась, заперечень чи відзиву на позов не надавала, не навела доказів, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця, тому на неї лежить обов`язок щодо відшкодування боргу спадкодавця. Відзив від відповідачки ОСОБА_1 в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 12.08.2011 року ОСОБА_2 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 23-23зв., 98-98зв.). Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 , останній 12.08.2011 отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , за якою встановлено кредитний ліміт 3200,00 грн. Кредитний ліміт неодноразово змінювався,14.01.2020 року кредитний ліміт становив 0,00 грн (а.с. 22, 97зв.). Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 отримав кредитні картки «Карта Універстальна» 12.08.2011 року № НОМЕР_1 з терміном дії 05/15 та 16.09.2013 року № НОМЕР_2 з терміном дії 05/17 (а.с. 51,126). До матеріалів справи долучено витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 24-24зв., 25-50, 99-99зв, 100-125). Відповідно до свідоцтва про смерть позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №640 (а.с. 54, 126 зв.). З виписки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що за період з 12.08.2011 року по 08.07.2022 року баланс на кінець періоду становив - 52477,70 грн за договором б/н укладеним ОСОБА_2 (а.с. 16-21, 92-97). З розрахунку заборгованості вбачається, що за договором від 12.08.2011 року укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», станом на 31.08.2019 року заборгованість складає 52477,70 грн (а.с. 9-21зв., 85-91зв.). 27.07.2017 року позивач направляв на адресу позичальника претензію про наявність боргу (а.с. 55, 64, 127, 136). З претензії кредитора від 16.07.2020 року вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» зверталось до Другої павлоградської державної нотаріальної контори про надання інформації щодо спадкової справи померлого ОСОБА_2 , включення кредиторських вимог в спадкову масу та повідомлення спадкоємців про наявність заборгованості перед банком (а.с. 66-66зв, 137зв-138). Інформацією наданою Другою павлоградською державною нотаріальною конторою №3343/02-14 від 05.09.2020 року повідомлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заведено спадкову справу №715/2020 згідно з претензією кредитора АТ КБ «ПриватБанк» від 16.07.2020 року і буде доведено до відома спадкоємців (а.с. 67, 138зв). Відповідно до листа-претензії від 16.05.2018 року АТ КБ «Приватбанк» звертався до ОСОБА_1 з вимогами про погашення заборгованості після померлого ОСОБА_2 в розмірі 52477,70 грн (а.с. 68, 139). До матеріалів справи долучено копію спадкової справи №715/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 156-158зв.). Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України). Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Отже, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). Судом встановлено, що 12.08.2011 року ОСОБА_2 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. З розрахунку заборгованості вбачається, що за договором від 12.08.2011 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», станом на 31.08.2019 року заборгованість складає 52477,70грн. Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Павлоградським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 15 травня 2017 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №640. На претензію кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» Друга павлоградська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що спадкову справу після смерті після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено по претензії ПАТ КБ «Приватбанк». 16.05.2018 року АТ КБ «Приватбанк» направив відповідачці лист-претензію з вимогами щодо погашення боргу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Звертаючись з позовом до суду, позивач послався на те, що відповідачка була зареєстрована разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті. Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», не зазначив та не надав доказів про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості. Як вбачається з копії спадкової справи №715/2020, зазначена справа не містить заяв про прийняття спадщини (а.с. 156-158зв.). Інших будь-яких доказів наявності належного спадкодавцю ОСОБА_2 будь-якого рухомого чи нерухомого майна суду не надано. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що на момент відкриття спадщини померлому ОСОБА_2 належало майно, яке мало бути успадковане, а відповідачка, проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, за правилами частини третьої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачкою не надано доказів, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця та на них лежить обов`язок щодо відшкодування боргу спадкодавця є безпідставними, оскільки суд, дотримуючись принципу диспозитивності, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, що позбавляє його за власною ініціативою збирати докази. Обов`язок доведення обставин на які особа посилається, як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю особу. Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги необґрунтовані, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Крім того, згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати відповідача по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 01 травня 2023 року. Суддя: