LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд456/4236/22

від 04.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 456/4236/22 Головуючий у 1 інстанції: В.М. Бораковський Провадження № 33/811/534/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю захисника адвоката Фецяка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Фецяка В.Я. на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2023 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 02.12.2022 о 23:00 год, у м. Стрию на вул. Виговського, 8, керував транспортним засобом автомобілем «BMW 750 IL», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці, неприродня блідість обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді захисник Фецяк В.Я. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що про наявність постанови ОСОБА_1 дізнався 20.03.2023 коли був зупинений працівниками поліції, які склали відносно постанову серії ЕАС №6709613. В обґрунтування апеляційних вимог захисник Фецяк В.Я. покликається на те, що візуального огляду поліцейським для виявлення у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння не проводилось, від проходження огляду в медичному закладі він не відмовлявся. У медичному закладі поліцейський сказав ОСОБА_1 , що йому краще відмовитись від огляду, що призвело до суперечки між ним та поліцейським. Після чого інспектор увімкнув камеру, а тому ОСОБА_1 розуміючи упереджене ставлення поліцейського до нього та відсутність свідків, відмовився виконувати вимогу працівника поліції. Звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявне направлення на огляд, яке складено всупереч вимог закону, оскільки на місці зупини складено не було, ОСОБА_1 з таким не ознайомлювався, останній жодних законних вимог не отримував та від таких не відмовлявся. Вказує, що наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним та не відображає всіх подій з моменту зупинки транспортного засобу до завершення складання адміністративних матеріалів. Наголошує, що свідки, які зазначені у протоколі були відсутні, що також підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Фецяк В.Я. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 . За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 . У суді апеляційної інстанції захисник Фецяк В.Я. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, натомість працівники поліції сказали ОСОБА_1 , щоб він своїм автомобілем слідував за ними на огляд в медичний заклад. У медичному закладі поліцейський сказав ОСОБА_1 , що йому краще відмовитись від огляду, що призвело до суперечки між ОСОБА_1 та працівниками поліції. Долучений до матеріалів справи відеозапис не відображає всіх подій, які відбувались. Заслухавши пояснення захисника Фецяка В.Я. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу задоволити з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена неповнота з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до п.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Допущена судом першої інстанції неповнота з`ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суддя місцевого суду покликався у судовому рішенні на протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пояснення свідків, рапорт поліцейського, відеозапис. Однак при цьому суддя першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції зупинили ОСОБА_1 вказали, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння: блідість обличчя та тремтіння пальців рук, та запропонували пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 вказав, що не вживав наркотичних речовин, їде з роботи. Працівник поліції спитав у ОСОБА_1 чи знає він де знаходиться Стрийська лікарня, та попросив ОСОБА_1 своїм транспортним засобом прослідувати за ними до медичного закладу на огляд (тривалість відеозапису 03:09 хв.) На іншому файлі відеозапису, який триває 00:26 хв. зафіксовано, що поліцейський з`ясовує у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд у медичному закладі чи відмовляється, ОСОБА_1 сказав, що відмовляється. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що саме працівники поліції порадили йому відмовитись від огляду, але це не зафіксовано на відеозаписі. Така поведінка працівників поліції спричинила конфлікт, що і стало причиною відмови від огляду. Як вбачається з наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначено 23:00 год., час складання протоколу 23:55 год. Разом з тим загальна тривалість відеозапису з нагрудних камер працівників поліції складає 03:35 хв. відтак, на наявних в матеріалах справи відеозаписах з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано всіх подій, які відбувались при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про відмову ОСОБА_1 від огляду у присутності двох свідків, хоча на відео не зафіксовано присутності свідків та того, щоб такі взагалі залучались працівниками поліції (а.с. 9). Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. З дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи встановлено, що він є неповним, триває 03:35 хв. та не відображає повної картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення. Стверджувати, що даний запис об`єктивно зафіксував всі події неможливо. Крім того апеляційний суд звертає вагу на те, що на відеозаписі зафіксовано, як поліцейський вказує ОСОБА_1 , щоб він своїм транспортним засобом прослідував за ним на огляд до медичного закладу. Разом з тим, в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП поліцейський не відсторонює ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння. Пояснення ОСОБА_1 , що саме упереджене ставлення поліцейських стало причиною відмови від огляду не спростовані матеріалами справи через те, що диск з відеозаписом містить не повний запис подій, оскільки він переривається, а тому неможливо встановити усю хронологію та повну картину обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння. Склад даного адміністративного правопорушення передбачає обов`язкову суб`єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановлювати чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичній установі. Зазначені вище обставини вказують на упереджене ставлення працівників поліції до особи правопорушника та вказують на намір останніх скласти протокол за будь-яких умов, тому апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був обмежений в своєму волевиявленні щодо оголошення працівникам поліції відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таким чином у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задоволити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити захиснику Фецяку Василю Ярославовичу строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника Фецяка В.Я. задовольнити. Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»