Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/735/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/735/23 Номер провадження 33/814/1020/23Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., За участю секретаря Чемерис А.К. Захисника адвоката Пікуль О.С. розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 року. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн. Згідно з постановою судді, 01.02.20231, о 17:15 год. в м. Полтаві по вул. Дослідній, 84, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , після ДТП за його участю вжив алкогольні напої, а саме 100 гр. коньяку та 100 гр. домашнього вина, чим порушив п. 2.10.є ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП Не погодившись з постановою суду першої інстанції , ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріали справи не містять доказів щодо його причетності до ДТП. Також зазначає про не роз`яснення йому прав та обов`язків працівниками поліції під час складання протоколів, неможливість отримати правову допомогу, що на його думку є підставою для скасування постанови. Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку, яке не потребує окремого процесуального вирішення, оскільки строк на апеляційне оскарження в даному випадку не пропущений. Так, місцевим судом 16.02.2023 було винесено оскаржувану постанову, копію якої ОСОБА_1 отримав 20.02.2023, після чого у визначений КУпАП 10-ти денний строк з урахуванням вихідних подав апеляційну скаргу. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника та притягнутого ОСОБА_1 , приходжу до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з наступних підстав. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону в повному обсязі не були дотримані під час розгляду справи в суді першої інстанції. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №433148 від 01.02.2023, особисті пояснення водія, записи з бодікамер працівників поліції. Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно саме як вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за його участі. Між тим, не заперечуючи факту перебування в стані алкогольного сп`яніння станом на момент його освідування в медичному закладі, притягнутий ОСОБА_1 наполягає на тому, що він вживав алкогольні напої іще вдень, задовго до самої дорожньої пригоди. В даному випадку, матеріалами справи повністю доводиться факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння на час проведення медичного огляду, що не заперечується і самим притягнутим. Про те, об`єктивних та неупереджених доказів того, що вказані алкогольні напої ОСОБА_1 вживав вже після скоєної ним дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять, за винятком власних пояснень притягнутого. Уточняючи в судовому засіданні перебіг подій, останній наполягав на тому, що дійсно вживав алкогольні напої, але не після ДТП, а задовго до цього, вдень після роботи, після чого сів за кермо автомобіля та поїхав додому. Пояснював, що під час його допиту працівниками поліції, які несподівано для нього з`явились в його помешканні, він розгубився та надав пояснення, які не в повній мірі відображають дійсний перебіг подій. Інших доказів, окрім особистих пояснень водія щодо часу вживання алкогольних напоїв, працівниками поліції суду надано не було. Між тим, сам факт визнання особою вини та надання нею пояснень з цього приводу не може бути достатнім та беззаперечним доказом скоєного правопорушення та правомірності складання працівниками поліції протоколу за ч.4 ст. 130 КУпАП, оскільки на останніх закон покладає обов`язок доведення вини та надання суду доказів, які б відповідали критерію доказування «поза розумним сумнівом». В даному випадку, крім вищевказаних власних пояснень особи, будь-яких належних та достатніх доказів вживання особою алкогольних напоїв саме після скоєної дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять. Так, відповідно до диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. За наведених обґрунтувань, зібрані по справи докази, апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд зауважує, що власні пояснення надані правопорушником не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази скоєного адміністративного правопорушення у сукупності. Зважаючи на встановлений факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на час скоєння ДТП, що не заперечується апелянтом, а не вживання алкогольних напоїв після ДТП, що не було доведено при перегляді апеляційної скарги, необхідно дійти висновку про наявність підстав для перекваліфікації дій притягнутого ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для зміни постанови суду та відповідає загальним положенням ст.293 КУпАП. За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміни постанови суду першої інстанції та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року змінити. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна